Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №607/15523/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 Справа №607/15523/26 Провадження №3/607/4561/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., при секретарі Захарчич Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: захисника адвоката Вароди П.Б., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Чапаєвої Г.М., -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 о 12:26 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, не дозволяв користуватись спільно нажитим майном, а саме автомобілем, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим порушив вимоги п.3,14 ч.1 ст. 1, п3 п.4 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Окрім того, 09.07.2026 о 22:15 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №654603 від 09.07.2026, про зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи строком на 10 діб та заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи.

Беручи до уваги, що в провадженні судді знаходиться дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю, що відповідно до ст.36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Варода П.Б. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття проваджень за ч.3 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаних адміністративних правопорушень.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнає. Аналіз матеріалів справ свідчить, що складені працівниками поліції протоколи містять лише формальне викладення адміністративного обвинувачення, однак не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами всіх обов`язкових ознак складу правопорушень.

У протоколі серії ВБА № 034803 міститься лише загальне та оціночне твердження про те, що ОСОБА_1 нібито завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . При цьому не зазначено, у чому саме полягала така шкода, якими конкретними проявами вона супроводжувалася, коли настала, якою була її тривалість та на підставі яких даних працівник поліції встановив причинний зв`язок між діями ОСОБА_3 і відповідними наслідками.

Матеріали справи не містять висновку лікаря, психолога чи експерта, довідок про звернення за медичною або психологічною допомогою, відомостей про погіршення стану здоров`я або інших об`єктивних даних, які підтверджували б фактичне настання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Відсутність медичних документів сама по собі не є безумовною підставою для закриття провадження, однак у цій справі відсутні й будь-які інші переконливі докази конкретних наслідків.

Пояснення ОСОБА_2 повинні оцінюватися з урахуванням її безпосередньої заінтересованості, наявності між сторонами судового спору про поділ майна та взаємних претензій. Такі пояснення є допустимим джерелом доказів, однак за конкретних обставин цієї справи, без незалежного підтвердження, вони не утворюють достатньої сукупності доказів для висновку про винуватість ОСОБА_3 поза розумним сумнівом.

Крім того, зазначив, що серед наданих матеріалів відсутній оригінал або належним чином засвідчена копія термінового заборонного припису серії АА № 654603 від 09.07.2026. Також відсутня розписка чи інший документ, який підтверджував би вручення примірника припису ОСОБА_3 та роз`яснення йому конкретного змісту встановлених обмежень.

Саме посилання на номер припису та переказ його ймовірного змісту у протоколі серії ВБА № 034804 не можуть замінити первинний документ. За відсутності самого припису неможливо перевірити його чинність на момент події, точний обсяг покладених на ОСОБА_3 обов`язків, строк дії, визначену адресу та факт належного доведення обмежень до його відома.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 її колишній чоловік. Вона проживає по АДРЕСА_1 .

09.07.2026 між ними відбулась розмова стосовно поданого цивільного позову, а саме мирного розподілу спільно нажитого майна. Розмова тривала близько 5 хвилин, після чого ОСОБА_1 почав проявляти агресію, а саме забирати ключі і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, щоб вона не могла цим автомобілем керувати.

Він агресував, вживав стосовно неї нецензурну лексику. Щоб мати докази вищевказаних подій, вона зняла цю подію на відеокамеру. У зв`язку із неправомірними діями чоловіка звернулась у поліцію.

Коли приїхали працівники поліції, то колишній чоловік на них не реагував та вони склали на нього протокол про вчинення домашнього насильства і виписали тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника, згідно якого останній мав покинути домоволодіння на 10 діб.

Після того, як працівники поліції поїхали, ОСОБА_1 одразу повернувся до помешкання, тому вона знову викликала працівників поліції, які склали стосовно нього протокол за порушення тимчасового заборонного припису.

Неправомірні дії ОСОБА_1 вчиняє стосовно неї протягом останніх 2 років. ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, тверезим практично не буває. Приходить до неї в кімнату і погрожує фізичною розправою. Вона намагалась лікувати його він алкогольної залежності, однак безрезультатно.

Автомобіль, яким вона хотіла керувати, набутий під час шлюбу. Їй було потрібно їхати по робочих справах, разом із тим ОСОБА_1 не мав права керувати транспортним засобом, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Додала, що колишній чоловік ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП та на нього було неодноразово накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, на що він сам говорив, що для нього не складає жодної складності сплатити штрафи.

Тому вважає, що оскільки штрафи не припиняють його неправомірну поведінку у майбутньому, стосовно нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Чапаєва Г.М. у судовому засіданні заявила клопотання про долучення до матеріалів справи відео фіксації подій, що мали місце 09.07.2026 о 12:26 за адресою: АДРЕСА_1 , коли ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 та забороняв користуватися спільним транспортним засобом.

Також зазначила, що станом на даний час в провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, рішення у якій судом не прийнято.

Натомість ОСОБА_1 обрав тактику захисту своїх дій та кваліфікує їх як конфлікти пов`язані з розподілом набутого під час шлюбу майна. В усіх матеріалах справ відсутні відео з нагрудних камер поліцейських, що фактично змушує потерпілу самій фіксувати події та збирати докази вчинення щодо неї дій. Враховуючи протиправну, систематичну поведінку ОСОБА_1 , потерпіла вимушена тимчасово проживати за іншою адресою через побоювання реалізації погроз.

Незважаючи на штрафи, кримінальні провадження, ОСОБА_1 продовжує систематичні дії, які кваліфікуються як домашнє насильство.

27.07.2026 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 173-2 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу.

Вважає, такий вид стягнення є недієвим, так як ОСОБА_1 вчиняє такі дії відносно ОСОБА_2 систематично, за які його судом визнано винним та в усіх випадках призначено штрафи, які сплачуються ним чи за його прохання іншими особами. Зважаючи на це, ОСОБА_1 не бере участь в розгляді справ щодо нього та станом на сьогодні перебуває за межами України.

Такий вид стягнення не запобігає вчиненню ним щодо потерпілої в майбутньому дій.

З урахуванням недієвості такого стягнення, повторюваності дій особи, яка притягується до відповідальності, вважає, що стягнення у вигляді арешту та проходження програми для кривдника буде відповідати меті стягнення та унеможливить вчинення щодо ОСОБА_2 подібних дій в майбутньому.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши адміністративні матеріали, докази, що долучені потерпілою, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП і його вина доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №034803 від 09.07.2026;

- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №034804 від 09.07.2026;

- даними витягу із підсистеми «Адмінпрактика» від 09.07.2026, з якого вбачається, що 09.07.2026 о 12:26 зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що виник конфлікт з колишнім чоловіком, який поводиться неадекватно та не дозволяє користуватись спільним автомобілем. Просить наряд поліції Поліна. Виїздом ГРПП в АДРЕСА_1 щодо факту домашнього насильства, на місці встановлено те що гр. ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_2 , на вищевказаного було складено адміністративний протокол серії ВБА 034803 за ст. 173-2 ч-3 КУпАП та ТЗП серії АА 654603 терміном на 10 діб із зазначенням всіх пунктів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.07.2026, які є аналогічними за змістом із поясненнями, наданими у судовому засіданні;

- згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 09.07.2026, останній вказав, що в них із колишньою дружиною конфлікт стосовно поділу спільного майна.;

- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2025, у справі №607/26399/25, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП;

- матеріалами відеозапису із камери мобільного телефону потерпілої, на яких відображено, що ОСОБА_1 не дозволяє користуватись колишній дружині автомобілем, який є спільною власністю;

- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №654603, складеному стосовно ОСОБА_1 строком на 10 діб з 13:40 09.07.2026 до 13:40 19.07.2026.;

- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.07.2026, у справі №607/13992/26, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

Верховний Суд звернув увагу, що домашнє насильство є системою взаємопов`язаних дій, які полягають у вчиненні фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Домашнє насильство має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

У тому випадку, коли дії кривдника спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, зазначені дії становлять собою об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, слід відхилити доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про закриття провадження у справах, та вважаю що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а саме – вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного та економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП, а саме – невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.

За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, їх підвищену суспільну небезпеку, оскільки домашнє насильство посягає на основоположні права та свободи людини, зокрема право на безпеку, повагу до честі та гідності, а також психологічне здоров`я потерпілої особи.

Суд також враховує особу правопорушника, який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень та належних висновків для себе не зробив, а адміністративні стягнення у вигляді штрафу виявились недієвими для нього, що свідчить про ризик продовження протиправної поведінки.

З огляду на викладене, з метою припинення протиправної поведінки, запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання правопорушника у дусі додержання законів України, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту у максимальному розмірі, як найбільш ефективного заходу у даному випадку.

Приходжу до висновку, що застосування більш м`яких адміністративних стягнень не забезпечить досягнення мети покарання, а саме припинення протиправної поведінки та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», не вбачаю за необхідне направляти ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 39-1, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ :

Об`єднати справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення №607/15523/26 (провадження №3/607/4561/2026) та №607/15533/26 (провадження №3/607/4570/2026) в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам №607/15523/26 (провадження №3/607/4561/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя П.П. Гуменний