Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №466/6069/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6069/26

Провадження № 2-о/466/303/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Богуш Ю.С.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,-

в с т а н о в и в:

02 липня 2026 року до суду подана в порядку окремого провадження заява ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про видачу обмежувального припису, в якій заявниця просить вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 та покладення на нього обов`язків:

-заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

-заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

-заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто чи через третіх осіб, строком на 6 місяців;

-заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуватиме в місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, строком на 6 місяців.

В обґрунтування заяви покликається на те, що вона є дружиною ОСОБА_3 та вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Останнім часом заінтересована особа постійно погрожує їй, висловлюється нецензурною лайкою, неадекватно поводиться, внаслідок чого вона декілька разів викликала поліцію, що фіксували вказані обставини. Стосовно кривдника неодноразово оформлялися термінові заборонні приписи. Вважає себе особою, що зазнала домашнього насильства, та просить суд застосувати заходи обмежувального припису для забезпечення дієвого захисту.

У судовому засіданні заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві, надали пояснення, аналогічні викладеним у ній. Просили заяву задовольнити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що є сестрою заявниці. Вона повністю підтвердила факти вчинення домашнього насильства та неадекватної поведінки з боку ОСОБА_3 , про які зазначено в заяві, а також додатково вказала, що останній висловлював погрози не лише заявниці, а й особисто їй.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці, її представника та покази свідка, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Згідно з ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана: зокрема, п. 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Статтею 350-3 ЦПК України визначено, що заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису, а також інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.

Згідно ст. 350-4 ЦПК України в заяві про видачу обмежувального припису мають бути зазначені, зокрема, п. 3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до ст.350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.

Нормами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено п.3, 6, 7, 8 та 14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Враховуючи викладені вище обставини справи, а також зазначені положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених в КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.

Приписами частин 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 350-6 ЦПК України суд, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Судом встановлено, що між сторонами виникли конфліктні ситуації, в ході яких заінтересована особа вчиняє психологічне насильство щодо заявниці, що підтверджується фактами виклику поліції, винесенням термінових заборонних приписів, а також узгоджується з показами допитаної в судовому засіданні свідка. Вказані дії викликають у заявниці побоювання за свою безпеку, завдають шкоди її психологічному здоров`ю.

Оцінюючи пропорційність та необхідність застосування заходів обмежувального припису, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги заявниці щодо заборони заінтересованій особі перебувати в місці її проживання, наближатися на відстань менше 300 метрів до місця її проживання, а також вести з нею телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку. Вказані заходи є необхідними та достатніми для негайного припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалої особи.

Разом з тим, суд вважає, що вимога про заборону розшукувати заявницю особисто і через третіх осіб, переслідувати її та спілкуватися в будь-який спосіб, до задоволення не підлягає. Суд виходить з того, що застосовані вище заходи (заборона наближатися, заборона контактувати будь-якими засобами зв`язку) вже повною мірою охоплюють необхідний рівень захисту заявниці та усувають встановлені ризики. Додаткове застосування пункту 4 заявлених вимог є надмірним, частково дублює попередні обмеження та не є безумовно необхідним у даній ситуації виходячи з наданих доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 265, 268, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), строком на 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

-заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто чи через третіх осіб.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Про видачу обмежувального припису повідомити працівників ВП №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП України у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г. Б. Білінська