Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №308/2683/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2683/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участі представника Закарпатської митниці – Зубенка І.І., розглянувши протокол про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 485 Митного кодексу України

В С Т А Н О В И В :

02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 № c.Ty 0623382 від 30.01.2024, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Декларація постачальника (виробника) - це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні - учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезені до іншої країни – учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 08.02.2024 року в зоні митного контролю митного поста «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), згідно відомостей зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 08.02.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270000572U3 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №VF-2024-006 від 25.01.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623382 від 30.01.2024 на товар «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка DAF; модель XF480 FT, номер шасі: НОМЕР_2 ; тип двигуна-дизельний, об`ємом 12902см3, потужність - 355kW; повна маса 20500кг., колісна формула 4х2, 1шт, такий що був у використанні. Календарний рік виготовлення: 2017;,».

Відправником даного товару є іноземне підприємство «JET 1 s.r.o.» (Zemedelska 83/5, Jablonec nad Nisou, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Україна РНОКПП – НОМЕР_3 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі контракту (код документу 4100) №VF-24 від 25.01.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «JET 1 s.r.o.» та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також - ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею” (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623382 від 30.01.2024 виданий митним органом Чехії.

Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 191 176.52 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).

У графі 44 МД під кодом – 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) зазначено документ № c.Ty 0623382 від 30.01.2024.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623382 від 30.01.2024 року виготовлений на підставі підробленого документа – декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 08.02.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270000572U3 є неправомірним.

Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 08.02.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270000572U3 ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) необхідно було сплатити митні платежі в сумі 305 882,43 грн. (в тому числі: ввізне мито – 95 588.26 грн. та ПДВ – 210 294.17 грн.).

На запрошення до Закарпатської митниці, для надання пояснень гр. ОСОБА_1 не прибув року (лист Закарпатської митниці від 22.01.2026 №7.7-20/20-10/13/246), про причини не прибуття не повідомив.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) - вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №c.Ty 0623382 від 30.01.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 114 705.91 грн. (в тому числі: ввізне мито – 95 588.26 грн. та ПДВ – 19 117.65 грн.).

У судовому засіданні представник Закарпатської митниці Держмитслужби України - Зубенко І.І. підтримав позицію митного органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил за ст. 485 МК України. Просив визнати громадянина України ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції передбаченої ст. 485 МК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать дані Укрпошти щодо вручення поштового відправлення № RО67120907716. Окрім того відомості про дату та час розгляду справи містяться на сайті судової влади України на офіційній сторінці Ужгородського міськрайонного суду за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua.

Суддя враховує, що відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Водночас відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддею вживались заходи задля забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, здійснювалось повідомлення особи, яка притягається до відповідальності, шляхом надсилання повістки про виклик до суду.

З огляду на викладене, судом вжиті усі необхідні заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді справи.

Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.

Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наведене указує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута лише винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.

У відповідності до ч.2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 4 МК України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Диспозиція ч.1 ст. 485 Митного кодексу України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає, зокрема, у наданні з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт надання документів, що містять неправдиві відомості та умисно бажати, щоб відповідні документи вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

У частинах 1 та 7 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

Відповідно до ч.1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил; поясненнями свідків;поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Матеріалами справи встановлено факт наявності спрямованих дій громадянин України ОСОБА_1 на вчинення дій, що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 114 705.91 грн. (в тому числі: ввізне мито – 95 588.26 грн. та ПДВ – 19 117.65 грн.).

Аналізуючи викладене, суддя доходить висновку, що вина громадянина України ОСОБА_1 в скоєнні порушення митних правил підтверджується даними протоколу про порушення митних правил № 0179/UA305000/2026 від 11.02.2026 року, даними листа митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1), копією митної декларації ІМ40 ДЕ № 24UA305270000572U3 з товаросупровідними документами, а саме, інвойсом № VF-2024-006 від 25.09.2024 та сертифікатом з перевезення товару форми EUR.1 №c.Ty 0623382 від 30.01.2024, копією договору купівлі-продажу № VF-24 від 25.01.2024 року, розрахунком митних платежів за митними деклараціями без застосування преференційного режиму (код пільги 410), доповідною запискою головного державного інспектора відділу боротьби з контрабандою № 3 управління БК та ПМП від 11.02.2026 року

З огляду на досліджені докази, суддя вважає, що такі указують на наявність у діях громадянина України ОСОБА_1 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 485 МК України.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що громадянин України ОСОБА_1 своїми діями скоїв порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, а саме дії, що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 114 705.91 грн. (в тому числі: ввізне мито – 95 588.26 грн. та ПДВ – 19 117.65 грн.).

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 23,33 КУпАП, приходить до висновку, що на громадянина України ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 485 МК України, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення.

Згідно положень ч.5 ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з громадянина України ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.485,522,527,528,529 МК України, ст.ст.40-1,283-285,287-290,303 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 57353,00 (п`ятдесят сім тисяч триста п`ятдесят три грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: О.А.Придачук