Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №308/7201/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7201/26

2/308/3927/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Зареви Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ,

про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дурдинець Руслана Юріївна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатскої області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_3 29 січня 1987 року було зареєстровано шлюб, про що Воронівською сільською Радою народних депутатів Рогатинського району Івано-Франківської області зроблено відповідний запис за № 3. Підтвердженням укладення шлюбу є Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Зазначає, що останнім часом стосунки позивачем та відповідачкою погіршилися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки через різні погляди на життя, у зв`язку з чим ними було прийнято узгоджене між собою рішення про припинення спільного проживання та шлюбних відносин. Останні декілька років вони не проживають разом та не ведуть спільного господарства. Позивач вважає, що примирення між ними є неможливим, а відтак шлюб просить розірвати.

Позивач просив розглянути справу у його відсутності, про що подав відповідну письмову заяву, у якій просить позов задовольнити, шлюб з відповідачкою розірвати.

Відповідачка подала до суду письмову заяву про визнання позову, у якій також просить розглянути справу у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 29.01.1987 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що цього ж дня Воронівською сільською Радою народних депутатів Рогатинського району Івано-Франківської області зроблено актовий запис № 3 від 29.01.1987. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – « ОСОБА_5 », дружини – « ОСОБА_5 ».

За час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які на час звернення позивача з позовом до суду є повнолітніми.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, позивач та відповідач не бажають зберігати шлюбні стосунки, тривалий час не проживають разом як подружжя, спільного господарства не ведуть. Позивач просить шлюб розірвати, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно з ст. 112 СК України, під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 Сімейного кодексу України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Так як позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка проти припинення шлюбних відносин не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя сторін та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 89, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 січня 1987 року Воронівською сільською Радою народних депутатів Рогатинського району Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 3 від 29.01.1987, - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суддя Н. І. Зарева