Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №301/1902/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1902/26

1-кп/301/269/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальне провадження, що внесене 10 липня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071100000207 відносно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з початковою освітою, непрацюючого, неодруженого, громадянина України, судимого вироком Іршавського районного суду від 23 березня 2026 року за ч.1 ст.382 КК України до 8500 грн. штрафу,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2026 року у справі №301/418/26, яка набрала законної сили 20 березня 2026 року, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

В подальшому, за невиконання постанови Іршавського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року у справі №301/4101/23, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2026 року, який набрав законної сили 23.04.2026 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 8500 гривень.

ОСОБА_3 , нехтуючи вищенаведеною постановою суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.68, ч.1 ст.129 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи судимим за злочин, передбачений ч.1 ст.382 КК України відповідно до вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2026 року та достовірно знаючи, що постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2026 року йому заборонено керувати транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконувати, умисно, повторно біля 14:30 години 10 липня 2026 року керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Viper» д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухався у напрямку головної дороги м. Іршави із АЗС Елерон, що розташована за адресою м. Іршава, вул. Карпатської Січі, 22 Хустського району Закарпатської області, де був зупинений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 за порушення правил дорожнього руху.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичні обставини справи не оспорював та показав, що не зважаючи на відсутність посвідчення водія та будучи позбавленим права керування транспортними засобами, 10.07.2026 року вирішив проїхатися територію АЗС, щоб переконатися у справності мотоцикла, який здав на ремонт на СТО. На головну дорогу він не мав наміру виїжджати та вважав, що заборона керувати не розповсюджується на рух по території АЗС. Під час керування мотоциклом був зупинений працівниками поліції, оскільки їхав без мотошолома. У вчиненому щиро покаявся, обіцяв більше не порушувати закон, просив суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши покази обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, та дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.382 КК України.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, суд враховує як обставини, що пом`якшують його покарання.

Згідно обвинувального акту, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначено «вчинення злочину повторно».

ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст.382 КК України - в умисному невиконанні постанови суду, вчиненому особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Отже, ОСОБА_3 є особою, яка має судимість за умисний злочин, яка утворює ознаку «повторність злочину» зі злочином, за який він притягується до кримінальної відповідальності по даній справі.

Враховуючи наведене, згідно ч. 4 ст. 67 КК суд не може ще раз врахувати повторності злочину при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Дана позиція суду узгоджується з позицією ВС від 07.06.2018 року у справі №203/921/16-к.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 по справі не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує особу винного, а саме: ОСОБА_3 вину визнав, у вчиненому щиро покаявся, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, постійного місця роботи не має, а також конкретні обставини справи.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки.

Враховуючи наведене, а також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до мінімального, що передбачений санкцією ч.3 ст.382 КК України, з позбавленням права на керування транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 ч.1 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд також вважає, що підстав для призначення більш суворого покарання, не має.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази: DVD-R диски у кількості 2 штук, на яких наявний відеозапис з нагрудних відеореєстраторів боді-камер працівників ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили суд вважає залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. 368-370, 374, 615 ч.15 КПК України,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ч.1 ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: DVD-R диски у кількості 2 штук, на яких наявний відеозапис з нагрудних відеореєстраторів боді-камер працівників ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.

Копія вироку суду після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Захисник має право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: ОСОБА_1