Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №932/12007/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4551/26 Справа № 932/12007/24 Суддя у 1-й інстанції - Петунін І. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Седун Дарина Володимирівна,

на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

29 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу, в якому просила суд , стягнути з відповідача на свою користь суму 500000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина та витрати на правову допомогу у сумі 20000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що позивачка є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 19:30 її сина застрелив інший військовослужбовець – ОСОБА_2 . Внаслідок загибелі сина, який був єдиною надією та опорою, оскільки інших дітей вона не має, така втрата змінила все її існування, з часу його гибелі вона не може повноцінно жити, не може змиритися з його втратою, знаючи, що сина вже не повернути. Увесь весь час він був поруч, вони проводили час разом, починаючи від господарських робіт закінчуючи поточними проблемами, оскільки у неї відсутні чоловік та батьки. Позивач вимушена змінити звичайний спосіб життя, що негативно вплинуло на її роботу, стосунки з оточуючими. Винуватець уже під час судових засідань по кримінальному провадженню сплатив їй лише 30000,00 грн і з того часу жодних дій, направлених на відшкодування збитків не вчинив. Протягом тривалого часу у зв`язку із загибеллю рідного сина, їй довелося самостійно вирішувати фінансові питання, через що вона тривалий час вночі не могла спокійно заснути. Звертала увагу, що на тривалий час, після втрати сина багато справ, запланованих раніше, їй довелося відкласти, а від деяких з них вона взагалі вимушена була відмовитись, що спричинило проблеми, зокрема з роботою. Позивачці доводиться прикладати значні зусилля для нормалізації та організації свого життя, що в свою чергу негативно впливає на психологічний стан.

Отже, вказаним кримінальним правопорушенням їй заподіяно моральну шкоду у сумі 500000,00 грн у зв`язку з порушенням нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, а також обсязі часу, зусиль та коштів, необхідних для відновлення попереднього стану.

Також ОСОБА_1 з метою захисту своїх права була змушена укласти угоду з адвокатом та вимушена за власний рахунок оплатити правничу допомогу, сума якої склала 20000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, спричиненої смертю та витрат на правничу допомогу, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду у сумі 350000,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 3500,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

21.01.2025 року від ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Седун Дарина Володимирівна, надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про зміну рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 рокув частині задоволених позовних вимог щодо моральної шкоди, а саме, стягнути з ОСОБА_2 не більше 100000,00 грн суми завданої моральної шкоди.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, щодо обставин та об`єму спричинення моральної шкоди, що призвело до невірного висновку про її розмір.

Грошова компенсація в будь-якому випадку не може покрити страждання заподіяні шкодою. При цьому, порядок розрахунку моральної шкоди не є чітко визначеним, але вимагає чіткого обґрунтування. Сторона відповідача не заперечує факт наявності подібних душевних хвилювань, але також відмічає необхідність додаткового обґрунтування визначеній у рішенні сумі.

В рішенні не було наведено конкретних прикладів зміни життя матері в соціальній сфері чи те як саме це вплинуло на її психічний стан, може негативно вплинути на оцінку суду та застосування принципу розумності.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України не надходило.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.100 -104).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30.05.2024, відповідач засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі. За змістом цього вироку, солдат ОСОБА_2 скоїв умисне вбивство солдата ОСОБА_3 , який був у стані алкогольного сп`яніння шляхом пострілу з автомата в область грудної клітини ОСОБА_3 , від чого останній помер на місці. Потерпіла ОСОБА_1 , яка є матір`ю загиблого пояснила, що їй частково відшкодовано матеріальну шкоду, сплачено в рахунок витрат на поховання сина 29950,00 грн.

Суд першої інстанції вважав, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані з безповоротною втратою її близької людини, відчуттям самотності, які є прямим наслідком вбивства, в результаті якого загинув її син ОСОБА_3 .

Страждання позивача викликають певні зміни у її житті. Перенесений стрес через смерть сина негативно вплинув на її психічний стан. Все це примушує позивача докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, суд зазначає, що сам факт загибелі сина позивача є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань останньої, враховуючи те, що згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з характеру, об`єму та тривалості страждань позивачки, їх негативних наслідків, ст. 1193 ЦК України, за якою матеріальне положення винної особи, коли шкода спричинена злочином, не враховується, і вважав, що на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню моральна шкода у сумі 350000 грн. Стягнення моральної шкоди саме у цьому розмірі, на думку суду першої інстанції, буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, дійсно встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Втім, колегія суддів апеляційного суду, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивачки, та те, що вона втратила сина назавжди приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в сумі 350000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з усталеною практикоюЄвропейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Седун Дарина Володимирівна, залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлене 04.08.2026 року.

Судді: