Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №348/1089/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1089/26

06 серпня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.04.2026 серії ВАД № 737299 ОСОБА_1 04.04.2026 о 08 год 30 хв в м. Надвірна по вул. Центральна, в ході перевірки документів почав чинити злісну непокору працівникам поліції Обушак М., ОСОБА_2 , а саме намагався втекти та шарпав працівників поліції за форменний одяг, чим вчинив злісну непокору законним розпорядженням працівникам поліції при виконанні службових обов`язків, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Судове засідання 24.04.2026 відкладено на 01.05.2026 у зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. 30.04.2026 від дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії довідки, виданої 09.04.2026 командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 від 08.04.2026 і по цей час. Судові засідання 12.05.2026, 01.06.2026, 23.06.2026, 03.07.2026 відкладено у зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , від якого надходили заяви про відкладення розгляду справи, в яких він вказував, що перебуває за 30 км від лінії фронту, а тому не має можливості найближчим часом з`явитися в суд. На запит суду командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 повідомив про те, що ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 08.04.2026 та вважається таким, що відряджений до військової частини НОМЕР_2 терміном на 55 діб з 20.04.2026 по 14.06.2026. В судові засідання на 23.06.2026, 03.07.2026, 06.08.2026 ОСОБА_1 викликався також шляхом направлення судової повістки до військової частини НОМЕР_1 з проханням до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 забезпечити участь ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання 06.07.2026 ОСОБА_7 повторно не з`явився. 05.08.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він вказав, що у зв`язку із перебуванням на військовій службі не може з`явитися в судове засідання, яке призначене на 06.08.2026. Також в цій заяві зазначив, що на підставі матеріалів справи, з якими він ознайомився, просить суд закрити справу з підстав: закінчення строків притягнення до відповідальності, відсутність повної відеофіксації затримання, відсутність свідків, незаконні підстави затримання і застосування сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 185 КУпАП пердбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 185 КУпАП як злісна непокора законним розпорядженням працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Верховним судом в постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Положення ч. 2 ст. 38 КУпАП чітко вказують на те, що адміністративне стягнення за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Цей строк наданий законодавцем державі для того, щоб протягом його перебігу або довести винуватість особи, або констатувати її невинуватість.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Як слідує зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Суддя звертає увагу на те, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, суддею враховано, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, на момент розгляду в суді цієї справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, минуло більше трьох місяців з дня вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, тобто минув встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Копію постанови направити згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Гундяк Т.Д.