Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №216/1010/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1010/26

провадження 2/216/2375/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» звернулось до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 01.12.2023 у м. Кривому Розі сталася ДТП за участю транспортного засобу «Dodge Caliber», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Scoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У судовому порядку відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до відповідальності за ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 1 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «Dodge Caliber», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було забезпечено в ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ». Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчисленого розмір страхового відшкодування відповідно до Закону №1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи. ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-213595522 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу транспортного засобу «Scoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 113612,00 грн. Оскільки позивач сплатив вказану суму на користь третьої особи, тому в силу вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993 ЦК України до позивача перейшло право регресної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 113612,00 грн, штрафні санкції (інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних) за період з дати подання позову до дати ухвалення рішення, розрахунок яких здійснити судом, а також судові витрати.

Зважаючи на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що спірні відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, зі змісту постанови Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2024 по справі №216/8099/23 слідує, що 01.12.2023, о 15 год. 44 хв., у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу по вул. 129-ї бригади ТРО, 1, водій, керуючи транспортним засобом «Dodge Caliber», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюрний камінь, після чого ТЗ пішов в некерований занос, що спричинило наїзд на ТЗ «Scoda Superb», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв, очікуючи дозволяючого сигналу світлофора для руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. За даним фактом уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції 18.09.2023 складено протокол серії ААД №639293, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Він же, 01.12.2023, о 15 год. 44 хв., у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу по вул. 129-ї бригади ТРО, 1, керуючи транспортним засобом «Dodge Caliber», д.н.з. НОМЕР_1 , залишив місце ДТП, до якої був причетний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП, про що складено протокол серії ААД №639292.

Крім цього, 01.12.2023, о 15 год. 44 хв., у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу по вул. 129-ї бригади ТРО, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dodge Caliber», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Драгер ARHF 0016, тест №1134, результат позитивний і складає 1,78 проміле. Відеофіксація велася на нагрудний відеореєстратор 475769, 475775, 474748. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху. За даним фактом 01.12.2023 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №639291, за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаною постановою водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 130 ч. 1 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Стягнуто з порушника судовий збір.

Постанова набрала законної сили 06.02.2024.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Dodge Caliber», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була забезпечена в ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ», поліс ЕР №213595522, діючий на 01.12.2023.

Згідно з Ремонтною калькуляцією №46981 від 20.02.2024 загальна сума ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 119112,28 грн.

Відповідно до страхового акту №46981/1 від 01.04.2024 сума страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «Scoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 113612,00 грн.

04.04.2024 ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» здійснило власнику пошкодженого транспортного засобу виплату страхового відшкодування у вказаному вище розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією переказу грошових коштів №8650.

08.10.2024 позивач надіслав на адресу відповідача Претензію про відшкодування збитку з додатком копій необхідних документів, однак, відповідач залишив дану претензію без уваги.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на час ДТП), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У абзаці 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. (ч. 1 ст. 1191 ЦК України)

Отже, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» щодо стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 11612,00 грн підлягають задоволенню.

Поряд з цим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій (інфляційні втрати, пеня та три відсотки річних) за період з дати подання позову до дати ухвалення рішення суд зазначає, що визначення предмета позову та позовних вимог є виключним правом позивача. Звертаючись до суду, особа самостійно обирає спосіб захисту порушеного права, формулює матеріально-правову вимогу до відповідача та визначає обсяг своїх претензій. Суд не може самостійно змінювати предмет позову або виходити за межі заявлених вимог без волевиявлення позивача, що закріплено статтею 13 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи, що звертаючись до суду з даним позовом та пред`являючи вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій позивач не навів ані точного їх розміру, ані їх розрахунку та порядку нарахування, а суд з власної ініціативи позбавлений можливості це зробити, у задоволенні даної вимог слід відмовити.

Розподіляючи судові витрати у справі суд приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги представником позивача було надано: копію договору про надання правової допомоги з додатковою угодою; попередній, орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу.

З попереднього, орієнтовного розрахунку суми судових витрат на правову допомогу слідує, що адвокат здійснив: ознайомлення та аналіз документів страхової справи; надання консультацій і роз`яснень правових питань; складання позовної заяви, підготовка додатків; підписання та направлення всіх підготовлених документів до суду та іншим учасникам справи, вартість послуг склала 8022,50 грн.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 8022,50 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Крім цього, сплачена сума судового збору у розмірі 2662,40 грн також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 274, 354-355 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 113612,00 грн (сто тринадцять тисяч шістсот дванадцять гривень).

У задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» судові витрати у справі, у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 8022,50 грн (вісім тисяч двадцять дві гривнi 50 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ», код ЄДРПОУ: 39433769, місце знаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ