Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №212/4133/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/4133/26

2/212/4152/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання Хімченко А.В., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила: (а) розірвати договір довічного утримання від 10 грудня 2005 року, укладений між нею та відповідачем, посвідчений державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В. за реєстровим № 2-5022; скасувати реєстрацію права власності за відповідачем на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; (б) зняти заборону на відчуження вказаного нерухомого майна, зареєстровану в реєстрі за № 93.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10.12.2005 року між сторонами був укладений договір довічного утримання. Предметом договору була вищевказана двокімнатна квартира загальною площею 47,78 кв.м., житловою площею 32,6 кв.м., яка належала позивачці на праві власності. За договором відповідач зобов`язався довічно повністю утримувати позивачку, забезпечувати її щоденним триразовим харчуванням, вбранням, побутовими послугами, ліками, а також зберегти за нею право довічного користування квартирою . Матеріальне забезпечення оцінено сторонами в 300 гривень щомісячно . Між тим, з початку квітня 2023 року відповідач припинив виконання обов`язків за договором в повному обсязі. Позивачка вказує, що відповідач до України не повернувся та проживає в РФ.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки його зареєстроване місце проживання знаходиться на території РФ (Московська область, м. Чехов). Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В судовому засіданні було допитано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як свідків, які суду пояснили, кожен окремо, що знайомі з позивачкою. Останні роки ОСОБА_1 мешкає одна, син за нею доглядати не може, оскільки перебуває на території російської федерації, він відмовився від квартири, яку передала позивачка на підставі спадкового договору, оскільки не має змоги їй допомагати.

Суд, заслухавши позивачку, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.12.2005 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_2 (набувач) укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 2-5022. Відповідно до вказаного договору відчужувач передала у власність набувача двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності за відповідачем зареєстровано КП «Криворізьке БТІ» 04.01.2006 року. Натомість набувач зобов`язався довічно повністю утримувати позивачку, забезпечуючи її харчуванням, одягом, побутовими послугами та медикаментами. Вартість матеріального забезпечення визначена сторонами у розмірі 300 гривень щомісячно (п. 2.1, 2.2 Договору). Крім того, при посвідченні договору нотаріусом було накладено заборону відчуження вказаної квартири (реєстр № 93).

Статтею 744 ЦК України передбачено, що за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру, інше майно, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_2 є громадянином РФ та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . З квітня 2023 року відповідач повністю припинив виконувати взяті на себе обов`язки з утримання позивачки. Зміст договору в частині визначення обов`язків набувача (приготування їжі, прання, тощо) свідчить, що такі обов`язки унеможливлюються за умов постійного проживання набувача в іншій державі та його відсутності в Україні.

Відповідач на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України не надав суду доказів належного виконання умов договору та спростування обставин, на які посилається позивачка. За таких обставин суд вважає доведеним факт невиконання договору довічного утримання відповідачем, що є підставою для його розірвання.

Частиною 1 ст. 756 ЦК України передбачено, що правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням обов`язків набувачем є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане.

Відповідно до ст. 74 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна у зв`язку з розірванням договору довічного утримання.

У розумінні наведених норм права при розірванні договору довічного утримання право власності автоматично підлягає поверненню до відчужувача, а зняття заборони відчуження віднесено до повноважень нотаріуса за наслідками такого розірвання. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання – задовольнити частково.

Розірвати договір довічного утримання від 10 грудня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В. за реєстровим №2-5022.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя: І. Б. Чайкін