Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №212/11539/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11539/26

3/212/1563/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу, Козлов Д. О., за участі секретаря Пижик В. О., захисника Кривенко І. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2026 року об 10-55 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Санта Фе» н. з. НОМЕР_2 по вул. Десантній 24 у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується проведеним в медичному закладі оглядом ОСОБА_1 за висновком № 424 від 15 квітня 2026 року, що зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери поліцейських, чим порушив вимоги п. 2.9 (А) ПДР.

Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз`яснені під відео фіксацію вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, однак ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 скористався своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, щодо ненадання пояснень з приводу складеного відносно нього протоколу про виявлене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд справи було призначено під час складання протоколу за ст. 130 ч. 1 КУпАП у приміщенні Покровського районного суду міста Кривого Рогу на 5 серпня 2026 року об 10-00 год., про що ОСОБА_1 був повідомлений під розпис та відео фіксацію, долучену до справи та переглянуту судом, однак, незважаючи на виклик до суду, ОСОБА_1 у судове засідання 5 серпня 2026 року об 10-00 год. не зявився, тобто правопорушник не з`явився за невідомих суду причин, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене вмотивування, через ігнорування ОСОБА_1 виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами у його відсутність.

Суд зауважує, натомість, що захисник ОСОБА_1 , адвокат Кривенко І. М., приймала участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, яка надала письмові заперечення на протокол з клопотанням про закриття провадження по справі, які нею були підтримані в суді. При цьому захисник додатково зазначала суду, що ознаки спяніння у ОСОБА_1 не перевіряли працівники поліції.

Так відповідно до письмового клопотанням адвоката Кривенко І. М. про закриття провадження у справі, остання вказувала, що матеріали справи, складені поліцейськими, не відповідають вимогам КУпАП, оскільки протокол ЕПР1 № 718688 відносно ОСОБА_1 складено після спливу 24 год., що є суттєвим порушенням процедури складання протоколу за ст. 130 ч. 1 КУпАП. Також захисник вказувала, що було порушено порядок проведення медичного огляду ОСОБА_1 , визначений «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння», оскільки висновок щодо результатів медичного огляду складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках, один із яких видається оглянутій особі, тому вважала, що Інструкція не допускає оформлення висновку через декілька днів після проведення огляду особи. Однак в порушення Інструкції після огляду ОСОБА_1 11 квітня 2026 року медичний висновок № 424 був оформлений лише 15.04.2026 року та не був вручений ОСОБА_1 у день його складення, тому вважала, що такий висновок є недійсним. Додавала, що інспектором ППП було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування ним в стані спяніння 05.07.2026 р. Крім того ОСОБА_1 поліцейськими не було відсторонено від права керування автомобілем 11 квітня 2026 року. Також до протоколу не було залучено відео з нагрудних камер поліцейських, вказаних у такому протоколі. Крім цього на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 нею було отримано від 28.04.2026 року відповідь з ППП про те, що з 01.04.2026 року по 24.04.2026 року відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення не було складено, хоча вже з 27.04.2026 року у відділу поліції був медичний висновок № 424 від 15.04.2026 року відносно ОСОБА_1 . Зазначала також, що 13.07.2026 року після 21:00 год. працівники поліції телефонувала ОСОБА_1 , повідомивши, що йому необхідно вийти, оскільки його справа підлягає закриттю через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, вважала, що допущені процесуальні порушення при складанні матеріалів щодо адміністративного правопорушення є суттєвими, тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого на підставі викладеного вмотивування просила суд провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків.

Так з долученого до протоколу про виявлене правопорушення рапорту поліцейських вбачається, що 11 квітня 2026 року було зупинено транспортний засіб «Хюндай Санта Фе» н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. При огляді водія в медичному закладі на підставі висновку № 424 від 15 квітня 2026 року було підтверджено факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

На підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 11 квітня 2026 року транспортним засобом «Хюндай Санта Фе» н. з. НОМЕР_2 по вул. Десантній 24 у Покровському районі міста Кривого Рогу в справі мається оптичний диск із відео фіксацією з відео реєстратора автомобіля та нагрудних камер поліцейських, переглянутий судом.

Також суд встановив, що за висновком медичного огляду № 424 від 15 квітня 2026 року КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР» вбачається, що 11 квітня 2026 року об 11-25 год. при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 у останнього було виявлено, що він перебуває у стані канабіноїдного сп`яніння.

Суд зазначає, що за п. 2.9 «А» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані наркотичного сп`яніння.

Згідно із п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Так за «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, вбачається, що огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 3 Порядку).

На підставі ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно із п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

На підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 6, 7, 8, 9, 14 Розділу III (Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів) «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.

Таким чином для надання висновку щодо стану спяніння особи необхідним є крім огляду такої особи отримати результати лабораторних досліджень, проведення яких є обов`язковим, які складаються з первинного та підтверджуючого дослідження.

Враховуючи викладені положення Інструкції, суд відкидає посилання захисника на необхідність закрити провадження по справі через порушення проведення огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, оскільки медичний висновок щодо стану наркотичного спяніння не міг бути виданий останньому безпосередньо після його огляду, враховуючи, що для оформлення медичного висновку потрібен був час для отримання результатів лабораторних досліджень зразків, відібраних у ОСОБА_1 .

Отже, через складення медичного висновку відносно ОСОБА_1 15.04.2026 року після його огляду 11 квітня 2026 року не свідчить про його недійсність, тому є належним та допустимим доказом.

Також, враховуючи, що сторона захисту та ОСОБА_1 були завчасно ознайомлені із медичним висновком від 15.04.2026 року, то відсутні порушення прав правопорушника через невручення такого висновку у день його складення.

Також за ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В той же час суд зазначає, що закон не вказує на те, що через порушення строку складання такий протокол стає недійсним чи втрачає свою чинність, оскільки існують об`єктивні чинники, які впливають на можливість складення протоколу про адміністративне правопорушення у визначний законом строк.

В цьому сенсі суд вказує, що на підставі п. 1, 2 Розділу II (Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП складається у присутності особи, яка вчинила правопорушення, та за наявності акту огляду на стан сп`яніння, як у даному випадку.

Отже, оскільки за матеріалами справи було встановлено, що ОСОБА_1 є військовим, проходячи службу у ВЧ НОМЕР_3 , то це могло вплинути на своєчасність складення протоколу ЕПР1 № 718688 відносно ОСОБА_1 одразу після виявлення того, що ця особа вчинила дане правопорушення, враховуючи, що висновок про стан спяніння відносно ОСОБА_1 поліцейськими було отримано лише 27 квітня 2026 року.

Враховуючи викладене вмотивування, суд вказує, що саме по собі посилання захисника на пропуск строку складення працівниками поліції протоколу за ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не може свідчити про його протиправність, інакше притягнення до відповідальності особи, винної у вчиненні певного правопорушення, ставилось би у залежність від строків складення відносно такої особи протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 718688 відносно ОСОБА_1 був складений у межах строку, встановленого ст. 38 КУпАП, для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Отже, суд відкидає посилання захисника на необхідність закриття провадження по справі через фактичне вкладення протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 майже через 4 місці з дати складення медичного висновку про стан його спяніння.

Крім того суд відхиляє посилання захисника на те, що працівник поліції під відео фіксацію ОСОБА_1 , що той керував транспортним засобом у стані сп`яніння 05.07.2026 року, оскільки це не має доказового значення, враховуючи, що у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі зазначена вірна дата, яка повністю підтверджується наявними матеріалами справи.

Також суд відхиляє посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від права керування автомобілем, оскільки доказів, того він після проходження медичного огляду сів за кермом транспортного засобу та поїхав матеріали справи не містять.

Суд не приймає до уваги доводи захисту щодо не залучення відео з нагрудних камер поліцейських, вказаних у ньому, оскільки судом було встановлено, що фактично обставини події були зафіксовані, зокрема, на нагрудну камеру поліцейського № 471657, тому невірна вказівка номеру такої камери не впливає на допустимість та належність наявної на ній інформації.

Крім того суд зауважує, що інформація від 28.04.2026 року у відповіді з ППП про те, що з 01.04.2026 року по 24.04.2026 року відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення не складались відповідала дійсності.

При цьому суд відкидає посилання захисника на те, що 13.07.2026 року працівники поліції ОСОБА_1 повідомляли, що його справа підлягає закриттю через закінчення строків давності, оскільки доказів цього матеріали справи не містять.

Також суд відхиляє посилання захисника на те, що ознаки спяніння у ОСОБА_1 не перевіряли працівники поліції 11 квітня 2026 року, оскільки йому у провину ставиться не відмова від проходження огляду за п. 2.5 ПДР, а сам факт перебування у стані наркотичного спяніння, який був підтверджений медичним висновком, який є чинним та не спростований зібраними по справі доказами.

Таким чином наявні в матеріалах справи докази на переконання суду підтверджують факт того, що 11 квітня 2026 року об 10-55 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Санта Фе» н. з. НОМЕР_2 повул. Десантній 24 у Покровському районі міста Кривого Рогу, перебуваючи у стані наркотичногосп`яніння.

Також відповідно до інформації Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серія НОМЕР_4 .

Отже, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 було повною мірою доведено склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, тому суд відкидає посилання захисника на необхідність закрити провадження по справі за ст. 247 КУпАП.

При цьому суд вказує, що проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України на посаді водія не може впливати на визначення йому стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки його санкція є без альтеративною та не має виключень за законом, внаслідок чого положення ст. 33, 34 КУпАП в даному випадку не застосовні.

З урахуванням переліченого обґрунтування, вивчивши матеріали справи, зважаючи на особу правопорушника та обставини скоєного ним правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати по відношенню до винного адміністративне стягнення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню також судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету22030106).

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту проголошення.

Суддя: Д. О. Козлов