Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №211/14717/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/14717/25

Провадження № 2/211/2407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді – Сарат Н.О.,

за участю секретаря судового засідання – Зоріної С.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Брюховецького М.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , треті особи Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , треті особи Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій позивач просить суд встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу, в період з вересня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона познайомилась з ОСОБА_4 в 2007 році коли вони разом навчалися в Державному інституті підготовки та перепідготовки кадрів промисловості. В серпні 2014 року він розірвав свій шлюб з ОСОБА_5 , залишив їй та сину свою квартиру і переїхав жити до неї. З вересня 2014 року вони почали з ним проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу в належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вони разом вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, купували разом продукти харчування, готували їсти, сплачували комунальні платежі, утримували та оброблювали дачу, разом відпочивали. Даний факт підтверджується актом, складеним сусідами, спільними сімейними світлинами та скріншотами з нашого листування. З квітня 2025 року ОСОБА_4 було призвано на військову службу за мобілізацією, після проходження базової військової підготовки зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 . За час проходження чоловіком військової служби вона постійно з ним контактувала: листувалася з ним та телефонувала йому, підтримувала його морально, відсилала йому посилки з необхідними речами і ліками. Вони мали намір одружитися, скориставшись порталом ДІЯ, він надіслав їй пропозицію укласти шлюб, вона її прийняла, але нажаль не було вільних дат на найближчий час, тому їм не вдалося реалізувати свої наміри. Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 №ГПП/12605 від 03.12.2025, яке було виписане на її ім`я і вручене їй, як дружині, солдат ОСОБА_4 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області внаслідок численних скидів з ворожих БпЛА та ударів ворожих FPV дронів зник безвісти. 08 грудня 2025 року вона звернулася до відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України стосовного ОСОБА_4 , а саме умисного протиправного заподіяння йому смерті, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Для реалізації своїх прав, у зв`язку із зникненням безвісти свого цивільного чоловіка під час виконання ним обов`язків військової служби, а саме прав на звернення у відповідні установи та організації, що займаються розшуком людей, одержання від них інформації про здійснені ними пошукові заходи, а також одержання виплат та пільг, встановлених чинним законодавством для членів сімей військовослужбовців, що зникли безвісти, вона змушена звернутися до суду з даним позовом про встановлення факту свого спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Ухвалою судді від 26.12.2026 за даним позовом було відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

07.01.2026 від представника третьої особи, яка не заявляє вимог, щодо предмету спору, Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення.

Представник військової частини НОМЕР_1 Козак Р.Д. 22.01.2026 року до суду скерував заяву, про розгляд справи без участі їх представника.

26.01.2026 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_4 . Просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на недоведеність вказаних обставин.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року підготовче провадження по справі за позовом заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , треті особи Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - закрито та призначити справу для розгляду по суті.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті, позивач ОСОБА_1 , підтримала позов з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві та просила суд його задовольнити у повному обсязі. Суду доповнила, що ОСОБА_4 працював в Запоріжжі, та приїздив до неї в свої вихідні, раз-два рази на тиждень. Коли були простої, знаходився вдома. З початку дачного сезону, вони разом жили на дачі. З 2022 року, коли почалась війна, він відправив сина в ОСОБА_6 , квартира по АДРЕСА_2 , була пуста, він іноді залишався там.

Фактично вони почали проживати разом з 2014 року. З 2016 року, він почав працювати на Запоріжсталі. Про шлюб, вони розмовляли весь час, але шлюб не реєстрували. В 2025 року, він зробив їй пропозицію, на що вона погодилась. Він спілкувався, також з сином від попереднього шлюбу, допомагав йому, відвідував на свята, разом їздили на відпочинок.

Представник відповідача – адвокат Брюховецький М.М., у судовому засіданні, факт спілкування з позивачкою не заперечував, заперечував проти спільного проживання, вважаючи, що даний факт позивачкою не доведено.

Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, надавши письмові пояснення.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, відповідача, дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є донькою позивачки. Вона, мама та ОСОБА_8 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У них був спільний відпочинок. Коли вона навчалася у Києві, мама з ОСОБА_9 приїздили до неї. У них були спільні обов`язки по побуту. У ОСОБА_8 була дача, куди вони разом їздили. В квартирі робили ремонт, разом придбали техніку, в квартирі також знаходились його особисті речі. ОСОБА_8 , сприймав їх як свою родину. Вона допомагала їм зареєструвати шлюб через ДІЮ влітку минулого року. В 2016 року він почав працювати в Запоріжжі, і постійно приїздив, мінімум один раз в тиждень, а іноді і два рази на тиждень. На початку війни, він ще перебував у Запоріжжі, коли не працював -був з ними. В 2021 році ОСОБА_9 їздив на море з сином і колишньою дружиною, і в цей же рік, їздив на море з мамою. Особисто вона, не була знайома з сином та мамою ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є представником ОСББ. Знає, що позивача з осені 2014 року почала проживати разом ОСОБА_8 , вони спільно приймали участь в житті будинку, разом їздили на дачу, придбали машину, робили ремонт в квартирі, років 6-7 назад. Були проблеми з кришею в будинку, то він з ОСОБА_9 разом підіймалися та ремонтували. Також зустрічалися у дворі, в магазині. Знав, що ОСОБА_9 працював на ОСОБА_11 , а потім в Запорожжі. Поки не почав працювати в Запоріжжя, приблизно 9 років назад, працював вахтовим методом, до цього бачив його кожен день, а потім раз на тиждень.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що є сусідкою з позивачкою з 1986 року. ОСОБА_8 знає з кінця 2014 року. Вони проживають в одному під`їзді, на різних поверхах. Знає, що позивачка з ОСОБА_9 постійно проживали, вели спільне господарство. Неодноразово, вона була у них в гостях. За її спостереженнями, у них був сумісний побут, було придбано техніку, автомобіль, дача, на якій спільно працювали та відпочивали. ОСОБА_9 їй допомагав з ремонтом техніки. Коли ОСОБА_9 працював, додому їздив на свої вихідні. У ОСОБА_9 є син, він завжди піклувався про нього та піклувався про доньку ОСОБА_13 . Вперше, вона пам`ятає, їздили на дачу весною 2015 року. Спільно почали проживати вересень-жовтень 2014 року. Коли ОСОБА_9 було призвано до військової служби, ОСОБА_13 їздила до військової частини до нього.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що є рідним братом ОСОБА_8 . До того, як він зник безвісти, вони спілкувалися з 2000 року часто, працювали на одному підприємстві АрселорМіттал, він працював з 1989 року, а брат – 2006 року до 2012 року. Коли брата звільнили, їхнє спілкування припинилось, так як він їздив працювати по іншим областям. А з 2013 року він вже працював у м. Кривий Ріг, спілкувались частіше. В 2015 році брат став працювати на Запоріжсталі, проживав в м. Запоріжжі, де винаймав квартиру. Приїздив до Кривого Рогу приблизно 3 рази в місяць, був добу, або менше. У нього була своя квартира по АДРЕСА_3 , він там проживав, там його речі, там проживав також його син, та колишня дружина, з якою вони розлучилися в 2014 році. ОСОБА_15 знає з 2007 року, вони разом працювали. Він тоді проживав на ОСОБА_16 , і брат в 2016 році, з нею приїхав до нього. Брат її ніяк не представив, однак він зрозумів, що в них романтичні стосунки. Йому нічого не відомо, що ОСОБА_13 його цивільна дружина. ОСОБА_17 займався брат. Брат з колишньою дружиною їздили відпочивати. У військовій частині брат зазначив контактну особу ОСОБА_13 . Коли він зник ОСОБА_13 нікому нічого не повідомила. Коли забрали брата в ТЦК, про це повідомила ОСОБА_13 . Адресу, за якою проживав ОСОБА_9 у Запоріжжі, він не знає. Закордонний паспорт брата зберігався по АДРЕСА_2 . Він просив казати матері неправду про зникнення брата, так як мати може не пережити. За проханням матері він взяв машин, та поставив у неї на подвір`ї. Замки змінив на дачі, так як дача належить матері та батькові. Брату посилки до військової частини він не передавав. Коли він одружувався, ОСОБА_9 запросив на весілля, однак він не прийшов. З колишньою дружиною у брата були дружні стосунки. ОСОБА_9 машину залишив ОСОБА_18 , але просив давати ОСОБА_13 , коли вона буде навчатися водити машину.

Згідно наданих в процесі дослідження наявних і матеріалах справи фотографій, позивач пояснила, що на них зображений ОСОБА_4 з нею та її донькою під час їх спільного проживання.

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 №ГПП/12605 від 03.12.2025, яке було виписане на ім`я ОСОБА_1 та вручене їй, як дружині, солдат ОСОБА_4 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Вовчанськ Чугуївського району Харківської області в наслідок численних скидів з ворожих БпЛА та ударів ворожих FPV дронів зник безвісти.

08 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до відділення поліції №3 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України стосовного ОСОБА_4 , а саме умисного протиправного заподіяння йому смерті, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно акту від 15.12.20025, завіреного головою ОСББ та підписаного сусідами, зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з вересня 2014 року по 30 листопада 2025 року.

При ухваленні рішення судом застосовані наступні правові норми.

Як зазначено в ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" судам роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).

У справі "Джонстон проти Ірландії" Європейським судом з прав людини було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі ЄСПЛ зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, повно та всебічно дослідивши і оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, за встановлених з доказів обставин дійшов висновку про те, що позивач не має можливості в позасудовому порядку підтвердити відповідний факт, що має юридичне значення для реалізації її прав у зв`язку із зникненням безвісти свого цивільного чоловіка під час виконання ним обов`язків військової служби, а саме прав на звернення у відповідні установи та організації, що займаються розшуком людей, одержання від них інформації про здійснені ними пошукові заходи, а також одержання виплат та пільг, встановлених чинним законодавством для членів сімей військовослужбовців, що зникли безвісти, як особа, що проживала однією сім`єю із військовослужбовцем, який зник безвісти, та надала суду належні та допустимі докази на підтвердження спільного проживання зокрема, Акт за підписами сусідів, в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство громадянка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з вересня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 ; світлини з фіксацією моментів спільного відпочинку, спільного ведення домашнього господарства (оброблювання дачі), спільного святкування сімейних свят: днів народження, випускного дочки, тощо; листування з ОСОБА_4 та його товаришами по військовій службі, з якого вбачається, що позивач надавала ОСОБА_4 систематичну моральну та матеріальну підтримку під час проходження військової служби; Скріншоти пропозиції ОСОБА_4 одружитися за допомогою застосунку ДІЯ; сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 №ГПП/12605 від 03.12.2025 про зникнення безвісти ОСОБА_4 , виписане на ім`я ОСОБА_1 , як дружини, Витяг з Реєстру досудових розслідувань від 08.12.2025 щодо зникнення безвісти ОСОБА_4 , де заявником (потерпілою) зазначено ОСОБА_1 , акт розслідування військовою частиною обставин зникнення безвісти ОСОБА_4 , де зазначено ОСОБА_1 як цивільну дружину, лист військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2026, в якому зазначено, що ОСОБА_1 підтримувала постійний зв`язок з представниками військової частини з питань, що стосувалися служби ОСОБА_4 , його стану та обставин виконання службових обов`язків, що її було зазначено ОСОБА_4 як особу для першочергового інформування та підтримання зв`язку з військовою частиною, картку соціально-психологічних якостей, заповнену власноруч ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в якій зазначено ОСОБА_1 дружиною.

Окрім того факт спільного проживання та ведення спільного господарства було підтверджено свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , які засвідчили факт нашого проживання однієї сім`єю з ОСОБА_4 , ведення спільного господарства, спільного виконання робіт з благоустрою будинку та оброблення дачної ділянки.

Окремо суд має зазначити, що в ході розгляду справи, визначені позивачем відповідач ОСОБА_3 – мати зниклого безвісти та ОСОБА_2 – син зниклого безвісти, в особі свого представника заперечували проти встановлення відповідного факту, оспорювали його, надаючи відзив та докази зі свого боку, що свідчить про те, що між сторонами по справі існує спір про право, у зв`язку із чим вимога про встановлення відповідного факту мала бути розглянута судом саме в позовному провадженні.

На підставі ч. 2 ст. 3 СК України та керуючись ст. ст. 2, 12-13, 81, 89, 258, 264-265, п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , треті особи Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу, в період з вересня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Сарат