Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №400/7788/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 р. № 400/7788/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу,

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як про особу, яка виключена з військового обліку військовозобов`язаних; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як про особу, яка виключена з військового обліку військовозобов`язаних.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він проживає у м. Первомайськ, до 2007 року перебував на військовому обліку, як військовозобов`язаний. Оскільки позивач був засуджений за вчинення тяжкого злочину, він 02.11.2007 був виключений з військового обліку, відповідно до вимог п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції чинній на момент вчинення дій, що підтверджується відповідною відміткою та записом у військовому квітку серії НОМЕР_1 . Про те, під час оновлення облікових даних в мобільному застосунку «Резерв+», позивач дізнався, що в категорії обліку, він позначений як військовозобов`язаний. Невнесення відомостей в Реєстр щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку у встановленому законодавством порядку з зв`язку з наявністю судимості не змінює за своєю правовою суттю статусу не може бути підставою для подальшої мобілізації.05.04.2026 позивач звернувся до відповідача з заявою про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але в задоволенні заяви було відмовлено. Зазначену відмову відповідач вважає протиправною. Позивач не належить до жодної з зазначених у ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зокрема не є військовозобов`язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з військовому обліку у 2007 році на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону. Законодавством не встановлено жодної процедури скасування рішень про виключення з військового обліку, прийнятих до набрання чинності Закону від 11.04.2024, а також не передбачено механізму ретроспективного перегляду правового статусу осіб, які були виключені з військового обліку.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому свою позицію обґрунтував посиланням на Закон України №3633 від 11.04.2024, якою до ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» були внесені зміни та виключено таку підставу виключення з військового обліку, як раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Закон також не містить обмежені чи заборон з приводу можливості взяття особи на військового облік, після її виключення. Під час взяття особи на військовий обліку, відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 повинен керуватися саме правовими нормами, які діють в цей час, а не які діяли раніше.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій підкреслив, що твердження відповідача про відсутність заборон з приводу можливості взяття на військовий облік є юридично неспроможними, оскільки відповідач є владний суб`єкт, а тому відповідно до ст.19 Конституції України повинен діяти лише на підставі, у межах та у порядку передбаченому законом. Оскільки, закон не передбачив процедури поновлення на обліку, відповідач не мав прав її застосовувати.

В судове засідання 27.07.2026 представники сторін не з`явилися. За таких обставин, суд розглянув справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 1983 р.н. проживає в м. Первомайські Миколаївської області та з 01.10.2003 року перебував на військовому обліку, як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

02.11.2007 році ІНФОРМАЦІЯ_7 прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як особу яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, про що зроблено відповідний запис.

11.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 взято ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних, на підставі абзацу 5 п.2 с.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

04.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме зазначати про його статус невійськовозобов`язаного та виключення з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону.

30.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 відмовив у внесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку, пославшись на Закон України №3633 від 11.04.2024, який в теперішній час виключив таку підставу виключення з військового обліку.

Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу законності дій відповідача, які полягають у взятті (поновленні) позивача на військовому обліку, після його виключення з цього обліку, на підставі змін у Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу», які стосуються виключення тієї норми, на підставі якої позивача раніше було виключено з військового обліку.

Як наведено вище, 02.11.2007р. Первомайський РВК виключив позивача з військового обліку та внесений відповідний запис військового квітка.

Правовою підставою для виключення позивача з військового обліку, відповідачем визначена ст. 37 ч. 6 п. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка передбачала, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже, виключення позивача з військового обліку в листопаді 2007 р. відбулось на підставі діючої на той час норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», і до нього свого часу був застосований закон, якій діяв на той час.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX, ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» була викладена в новій редакції, а саме:

виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Ця редакція набрала чинності з 18 травня 2024 р.

Аргументи позивача зводяться до того, що відповідно до ст. 58 Конституції України, зміни від 18 травня 2024 р. до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не мають зворотної дії в часі і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Крім того, позивач звертає увагу, що Закон не передбачає норми про поновлення на обліку осіб, які були раніше виключені з нього.

Суд знаходить ці аргументи помилковими з огляду на наступне.

Стаття 58 ч. 1 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На переконання суду, інститут виключення з військового обліку, з підстав, передбачених ст.37 Закону, не є інститутом на підставі якого особа набуває якийсь незворотній правовий статус.

Виключення з військового обліку, це віднесення законодавцем особи до певної категорії, яка на думку законодавця в цей час не підлягає призову на військову службу. Але, це виключення дії саме на час дії відповідно Закону. Зміна законодавцем підстав виключення з військового обліку, та відповідно категорій осіб, які не підлягають призову, відповідно може змінити становище особи. У цьому випадку, дію ст.37 Закону, можливо порівняти з дією правових норм, які надають якійсь пільги: під час дії закону, особа користується пільгою, у разі скасування закону про пільгу, особа втрачає цю пільгу, незважаючи на те, що свого часу пільга була призначена на підставі діючого закону. За таких обставин, жодного порушення ст.58 Конституції України у цьому випадку немає.

Крім того, суд звертає увагу, що аналогічна зміна категорій осіб, які підлягають виключення з обліку вже відбувалася в 2014 року. Так, відповідно до редакції ст.ст.28, 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на 01.01.2014 року з військового обліку виключалися особи, які досягли граничного віку перебування в запасі рядовий склад - до 40 років; сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років; молодший офіцерський склад - до 50 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років. Натомість, Законом №1604-VIIвід 22.07.2014 цей вік був змінений до 60 років. Тобто, як і у випадку з особами, які раніше були засудженні за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, скасування підстав для виключення осіб з військового обліку певного віку, має наслідком покладення на цих осіб військового обов`язок та можливості призову його на військову службу.

Щодо аргументу позивача про відсутність у Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретної норми, яка б передбачала повноваження відповідача на поновлення на військовому обліку раніше виключених осіб, суд вважає зауважити що Закон також і не містить обмежень чи заборон з приводу можливості взяття особи на військовий облік, після її виключення. У цьому випадку, взагалі немає значення чи була особа раніше виключена з військового обліку чи ні. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» взагалі не містить застережень щодо того, що особа, яка була виключена з військовому обліку, не може бути знову взяти на військовий обліку.

Більш того, норми ч.10 ст.20 Закону, прямо передбачають можливість проходження військової служби, особами, які виключені з військового обліку з підстав передбачених п.4 ч.6 ст.37 Закону - досягли граничного віку перебування в запасі.

Що свідчить, що виключення з обліку не є перешкодою для взяття на обліку у разі скасування підстав, що слугували свого часу виключенню з військового обліку.

Виключення з військового обліку, це не пільга та не пожиттєвий статус особи. А є лише дія по зміні форми взаємодія особи з органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Під час взяття особи на військовий облік, відповідний РТЦК та СП повинен керуватися саме правовими нормами, які діють в цей час, а не які діяли раніше.

Так, ст. 37 ч. 1 п. 2 абз. 7 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції від 18 травня 2024 р. передбачає, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку (абзац 11 п.2 ч.1 ст.37 Закону).

Позивач цьому критерію взяття на облік як військовозобов`язаного, відповідає, оскільки він старше 25 років, та після прийняття Закону № 3633-IX не перебував на військовому обліку.

Щодо звернення позивача та його представника про внесення інформації про його виключення з обліку, то у цьому випадку, відповідач правомірно оцінив підстави для виключення з обліку ОСОБА_1 станом на квітень 2026. На час звернення позивача з відповідної заявою, підстав для виключення з обліку осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вже не існувало. А за таких обставин, відповідач правомірно відмовив у задоволенні його заяви.

За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 НОМЕР_3 ) відмовити повністю.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 06.08.2026