Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №441/2082/25 — Городоцький районний суд Львівської області

441/2082/25 2-др/441/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(додаткове)

06.08.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Струс Н.Я., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Павлишин Христина Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, перерозподіл спадщини

в с т а н о в и в :

В провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Павлишин Христина Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, перерозподіл спадщини.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 08.07.2026 позов задоволено.

09.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача Струс Н.Я. про ухвалення додаткового рішення у цій цивільній справі. Подану заяву заявник мотивує тим, що 08.07.2026 Городоцьким районним судом Львівської області прийнято рішення про повне задоволення позовних вимог. Однак судом не вирішено питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на професійну правову допомогу в сумі 13583 грн. 60 коп.

04.08.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке мотивує наступним. На підтвердження розміру понесених позивачем витрат до заяви ОСОБА_3 долучено платіжні інструкції від 26.09.2025 та 08.07.2026, договір про надання правової допомоги від 18.09.2025 року, а також акт приймання наданих послуг від 08.07.2026 року. Відповідно до платіжних інструкцій ОСОБА_4 було перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_3 кошти в сумі 7950 грн. та 2000 грн. відповідно, тобто документально підтверджено розмір коштів, фактично сплачених позивачем адвокату, в сумі 9950 грн. Разом з тим в Акті приймання наданих послуг наведені наступні послуги: вивчення матеріалів справи, формування та підготовка позовної заяви – 6950 грн., формування і написання відповіді на відзив у справі за зустрічним позовом – 2000 грн., участь у судовому засідання – 1000 грн., сплачений судовий збір – 3633.60 грн. При цьому незрозумілою є послуга під номером 2, оскільки зустрічного позову у цій справі не заявлялося. Також вимога про стягнення судового збору є безпідставною, оскільки такий судовий збір уже був стягнутий судом при ухваленні рішення 08.07.2026 року. Таким чином, з урахуванням наведеного, предметом розгляду в межах заяви про відшкодування судових витрат можуть бути виключно витрати на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними доказами їх фактичної оплати, а саме у розмірі 9950 грн. Водночас із таким розміром витрат не погоджуються, вважають його завищеним та таким, що не відповідає критеріям співмірності, розумності та необхідності. У цій справі предметом спору були спадкові правовідносини щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та перерозподілу спадщини. Розгляд справи не потребував проведення експертиз, дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань. Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг матеріалів справи, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, вважають, що обґрунтованим та пропорційним розміром витрат на професійну правову допомогу у даній справі є сума в 3000 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, від представників сторін надійшли клопотання про проведення засідання у їх відсутності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши постановлене в ній рішення, беручи до уваги клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 4, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 та ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням в тому числі експертів та проведенням експертизи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В матеріалах справи наявні ордер про надання ОСОБА_1 правової допомоги в Городоцькому районному суді Львівської області адвокатом Струс Н.Я. від 02.10.2025 року, Договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Струс Н.Я. та ОСОБА_1 18.09.2025 року, Акт приймання наданих послуг, виконаних адвокатом, від 08.07.2026 рокув якому міститься інформація про вид наданих послуг адвоката та їх вартість, а також квитанції про оплату вартості наданих послуг на загальну суму 9950 грн.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Оскільки при ухваленні рішення та дослідженні матеріалів справи Городоцьким районним судом Львівської області не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача обгрунтовано подано заяву про ухвалення такого та подано докази, які частково підтверджують вартість отриманої правової допомоги.

Суд погоджується із запереченнями представника відповідача в тій частині, що включення до заяви вимоги про оплату 3633 грн. 60 коп. сплаченого судового збору є безпідставними, оскільки такі судові витрати були стягнуті в користь ОСОБА_1 рішенням суду від 08.07.2026 року.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи був досить тривалим (з 08.10.2025 до 08.07.2026 року), представником позивача готувалася позовна заява, клопотання про зміну процесуального статусу співідповідача, відповідь на відзив, оформлювався ряд адвокатських запитів, нею здійснювався збір доказів, вона брала участь в одному судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що виходячи із критеріїв реальності, розумності, пропорційності наявні підстави для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 9950 гривень витрат на правничу допомогу. На думку суду такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є цілком співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Струс Н.Я., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Павлишин Христина Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, перерозподіл спадщини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 9950 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя Ференц О.І.