Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №521/22357/21 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 521/22357/21

Провадження №2/523/2256/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання: Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №523/22357/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз – постачання» про визнання заборгованості безпідставною, скасування заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаним вище позовом, яким просить: визнати заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 11 907,84 грн. за особовим рахунком НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 – безпідставним; скасувати заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 11 907,84 грн. за особовим рахунком НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач зареєстрована та проживає тривалий час за адресою: АДРЕСА_1 . За адресою: АДРЕСА_2 вона не проживає, адже там відсутні умови для проживання. В будинку розбиті вікна та відсутній навіть косметичний ремонт, там багато років ніхто не проживає, будинку наносять щкоду вандали. Також позивач не є власником наведеного будинку, вона лише відкрила спадкову справу, та її місце проживання там зареєстровано. Її мама, власниця будинку, померла у 2016 році, та є відкритою спадкова справа, за якою позивач має оформити право власності на будинку. У грудні 2020 року позивачу почали телефонувати невстановлені особи, та вимагати повернення боргу, а також надходили смс-повідомлення від Одесагаз-постачання з вимогою сплатити борг. З отриманою у відповідача довідки про розрахунок заборгованості, відповідач дізналась, що з 01.12.2020 по 31.05.2021 року їй нараховано грошову суму у розмірі 11 750,52 грн. При цьому, в будинку ніхто не проживає, показання на лічильнику нульові, газом ніхто не користується. З огляду на викладене, позивач вважає нараховану за споживання природнього газу заборгованість у розмірі 11 907,84 грн. безпідставною, незаконною, та такою що підлягає списанню.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено у справі підготовче судове зсідання.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилась, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, раніше поданою до суду заявою просила здійснити розгляд справи без її участі.

У судове засідання відповідач ТОВ «Одесагаз - постачання» не забезпечив явку свого представника до судового засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».

11.0.10.2023 року представник відповідача ТОВ «Одесагаз – постачання» - адвокат Федорова В.В. подала до суду письмові пояснення, якими заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у його задоволенні. Обґрунтувала письмові пояснення тим, що договірні відносини між позивачем та відповідачем встановлені за адресою: АДРЕСА_2 за послуги з постачання природного газу між ОСОБА_1 та ТОВ «Одесагаз – постачання» здійснювались за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Станом на 03.10.2023 рік на особовому рахунку № НОМЕР_1 наявна заборгованість за послуги з постачання природного газу у сумі 11907,84 грн. Побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єктe споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового газу по об`єкті споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Сторона відповідача надала суду структуру розрахунків з ОСОБА_1 за її особовим рахунком НОМЕР_1 . Отже, ТОВ «Одесагаз – постачання» здійснювало нарахування за послуги з постачання природного газу на підставі інформації Оператора ГРМ про об`єм природного газу, розподіленого побутовому споживачу, що міститься на Інформаційній платформі Оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, що визначені Оператором ГРМ на ціну природного газу, визначену відповідно встановленого тарифу. Облік природного газу покладено на Оператора ГРМ (АТ «Одесагаз») та не відноситься до компетенції ТОВ «Одесагаз-постачання». ОСОБА_2 приєдналась до умов договору постачання природного газу ТОВ «Одесагаз-постачання» у лютому 2017 року. Починаючи з 2017 року побутовий споживач ОСОБА_1 сплачувала послуги постачання природного газу не в повному обсязі, чим порушувала умови п. 5.2 договору постачання природного газу, внаслідок чого на її особовому рахунку завжди обліковувалась заборгованість.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали страви, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником частки житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.11.2016 року, посвідченим державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Толстих Н.М., спадкова справа №670/2013, зареєстровано в реєстрі за № 1-568.

Розрахунки за послуги з постачання природного газу між ОСОБА_1 та ТОВ «Одесагаз-постачання» здійснювались за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я позивача ОСОБА_1 .

Станом на 03.10.2023 року на особовому рахунку № НОМЕР_1 наявна заборгованість за послуги з постачання природного газу у сумі 11907,84 грн.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

За змістом статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язання.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року визначено (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель та виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 даного Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (частина 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 щодо обов`язковості сплати комунальних послуг незалежно від наявності договору.

Згідно з розділом ІХ Кодексу газорозподільних систем - визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цьогоКодексу та договору.Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Прогноз добового відбору/споживання природного газу по побутовому споживачу визначається Оператором ГРМ виходячи із розрахункових (прогнозних) даних, що ґрунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають на добовий відбір/споживання природного газу. Якщо лічильник газу по побутовому споживачу обладнаний в установленому порядку засобами дистанційної передачі даних, прогноз відбору/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ протягом газової доби, визначається Оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з лічильника газу.

Обсяг природного газу, спожитий побутовим споживачем за попередню газову добу, визначається на рівні останнього оновленого прогнозу на цю добу, здійсненого Оператором ГРМ у попередній добі. При цьому такі дані корегуються Оператором ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС виходячи з даних про фактичне споживання природного газу споживачем за підсумками газового місяця. Якщо лічильник газу по побутовому споживачу обладнаний в установленому порядку засобами дистанційної передачі даних, обсяг природного газу, спожитий побутовим споживачем за попередню газову добу, визначається Оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з лічильника газу.

Споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомити про це Оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи. Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати Оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами.

Побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.

Так, пунктом 6 цієї глави передбачено, що побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.

За обставин даної справи, позивач ОСОБА_1 не погоджується із нарахованою їй сумою заборгованості у розмірі 11 907, 84 грн., за послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що вона не споживала відповідні послуги, не проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який фактично не придатний для нормального життя.

Надаючи правову оцінку доводам позивача ОСОБА_1 , суд констатує, що у випадку не проживання у будинку АДРЕСА_2 , позивач не була позбавлена права, не пізніше ніж у місячний строк, повідомити про це Оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують її відсутність за наведеною адресою, як це передбачено умовами Кодексу газорозподільних систем, однак з власної ініціативи цього не зробила.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що вона щомісяця станом на 01 число місяця знімала фактичні показання лічильника газу, та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавала їх Оператору ГРМ, що вплинуло би на порядок розрахунку оплати за газ.

Суд виходить із того, що згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Суд зазначає, що споживач для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги повинен не лише фактично не користуватися комунальними послугами, а і відмовитися в установленому порядку від їх отримання.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц.

За обставин даної справи, позивач ОСОБА_1 не відмовилась від отримання комунальних послуг, в установленому законом порядку.

В свою чергу, обставини неможливості проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не підтверджені належними або допустимими доказами, та у будь-якому випадку не нівелюють відмову від отримання комунальних послуг, яку позивачка повинна була довести до відома відповідача, з метою звільнення від оплати комунальних послуг.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 позбавлені правового та доказового обґрунтування, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись: ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз – постачання» про визнання заборгованості безпідставною, скасування заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026р., у зв`язку із пошкодженням приміщення суду у результаті ракетної атаки по м. Одеса, та постійними ракетними атаками в районі розташування приміщення суду.

Суддя: К.О. Далеко