Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №127/23680/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23680/26

Провадження № 3/127/4742/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 709259 від 03.07.2026: «03.07.2026 о 00:28 год у місті Вінниця, вулиця Пирогова, 49, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом марки Jet без номерний в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою Alcotest номер 754, результат позитивний – 0,76 проміле, під час відеофіксації на портативний відеореєстратор 472960, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху».

ОСОБА_1 у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, не з`явився.

Поряд з тим, ОСОБА_1 надіслав до суду заяву, у якій повідомив, що свою вину не визнає, та зазначив, що підставою для складання протоколу за ст. 130 КУпАП щодо нього став результат проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager Alkotest, який виявився позитивний - 0,76 %. Однак, працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 проїхати до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Також із матеріалів справи вбачається, що направлення до КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР було оформлено без участі ОСОБА_1 , оскільки в ньому зазначено час «01:21 год», а медичного закладу, до якого нібито було видано направлення, фактично не існує. У зв`язку з цим, протягом 2-х годин в порядку самозвернення ОСОБА_1 звернувся до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР, де пройшов медичний огляд, ознаки сп`яніння відсутні. Вказане підтверджується висновком № 0586 від 03.07.2026 року. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі – ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою.

У зв`язку з цим суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, інші письмові докази у справі, врахувавши письмові пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши відеозапис фіксації на портативні відео реєстратори, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в`ючних або верхових тварин. Відтак, водієм є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї посвідчення водія, і на неї поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9 Правил дорожнього руху України.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина 5 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Частина 1 статті 266 КУпАП вказує, зокрема, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП України передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Як видно, частина 3 статті 266 КУпАП та пункт 6 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 17.12. 2008 р. № 1103, встановлюють імперативне правило, згідно з яким, у випадку незгоди водія з результатами проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів (на місці зупинки транспортного засобу) огляду на стан алкогольного сп`яніння, такий водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

В пункті 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом – Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) зазначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З дослідженого судом відеозапису з портативних відео реєстраторів інспекторів поліції вбачається, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським із застосування спеціального засобу на місці зупинки, і повідомленням йому поліцейським результату огляду, ОСОБА_1 не висловлював згоду з його результатом, працівниками поліції не було роз`яснено, передбачене ст. 266 КУпАП, право у разі незгоди з результатами огляду поліцейським із застосуванням технічного засобу (на місці зупинки), бути доставленим до проходження огляду у заклад охорони здоров`я.

З дослідженого судом відеозапису з портативних відео реєстраторів інспекторів поліції вбачається, що на проміжку часу 00:42:00 ОСОБА_1 ставить свій підпис на протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 709259 від 03.07.2026, а також підписує акт огляду. В подальшому на відеозаписі з портативних відео реєстраторів інспекторів поліції зафіксовано події, які не пов`язані із ОСОБА_1 , а отже, спілкування працівників поліції із останнім завершилось. Однак, із направлення на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2026 року вбачається, що складено воно о 01:21 год, тобто уже майже через годину після завершення спілкування з ОСОБА_1 , а отже за його відсутності.

Крім того, наявне у справі письмове направлення ОСОБА_1 на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2026 року за формою, затвердженою Додатком 1 до Інструкції № 1452/735, виписане поліцейським у заклад КНП ЦТЗ «Соціотерапія», який станом на дату направлення вже не входив до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Отже, як вбачається з дослідженого судом відеозапису з портативних відео реєстраторів, та заяви ОСОБА_1 поліцейський, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку №1103 не направив водія ОСОБА_1 , який не висловлював згоди з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, який входить до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Відтак, в силу прямої вказівки ч. 5 статті 266 КУпАП, результат огляду від 03.07.2026 на стан алкогольного сп`яніння з використанням поліцейським спеціальних технічних засобів є недійсним.

Підпункт "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони адміністративного правопорушення: керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – є стан алкогольного сп`яніння особи, яка керує транспортним засобом.

Однак, досліджені судом матеріли справи викликають обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР вих. № 0586 від 03.07.2026 року, що була видана в результаті самозвернення ОСОБА_1 , у присутності інспектора 1 взводу 1 БУПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Вусінського О.В. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 02:13 год 03.07.2026 був тверезий, ознак сп`яніння не виявлено.

Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного в результаті самозвернення ОСОБА_1 піддає обґрунтованому сумніву результат огляду на стан сп`яніння, що проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Драгер Алкотест 7510.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а надані ОСОБА_1 докази його самозвернення до закладу охорони здоров`я та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого він виявився тверезим, дають підстави суду для більш ніж як обґрунтованих сумнівів у винуватості ОСОБА_1 .

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: