Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №127/25673/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №127/25673/26

Суддя: Тишківський С. Л.

Справа № 127/25673/26

Провадження № 3/127/5069/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року близько 05 год 50 хв у АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за своїм місцем проживання, порушила правила додержання тиші в населеному пункті, а саме голосно слухала музику, голосно співала та кричала, чим порушувала спокій громадян.

До судового засідання ОСОБА_1 , не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, шляхом направлення SMS-повістки.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://vnm.vn.court.gov.ua.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 182 КУпАП є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 324489 від 16.07.2026 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.07.2026; копією постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 127/31615/25; копією постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2025 у справі № 127/30979/25; іншими матеріалами справи.

Рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини 2 статті 182 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Диспозиція частини 1 статті 182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Означена норма є бланкетною, тобто відсилає до конкретних нормативно правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму, зокрема до Закону України «Про систему громадського здоров`я» або до локальних правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, затверджених органами місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» регламентовано, що шум на захищених об`єктах під час здійснення будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, встановлені державними медико-санітарними нормативами для відповідного часу доби.

Захищеними об`єктами, за переліком, визначеним в частині 1 статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», є:

- приміщення житлових будинків і на прибудинковій території;

- приміщення закладів охорони здоров`я, санаторно-курортних закладів, закладів соціального захисту населення, надавачів соціальних послуг, закладів освіти, культури;

- приміщення готелів і гуртожитків;

- приміщення закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, розташованих у межах населених пунктів;

- приміщення інших будівель і споруд, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

- території парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», на захищених об`єктах із 22 години до 8 години забороняються гучний спів і гучні вигуки, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП, полягає у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.07.2026 та письмових пояснень ОСОБА_2 від 16.07.2026, останній просить прийняти міри до його сусідки – ОСОБА_1 , яка, знаходячись за своїм місцем проживання, порушує тишу та спокій мешканців будинку, вмикає гучно музику, кричить, лається, перебуває у стані алкогольного сп`яніння, на зауваження погрожує фізичною розправою.

Згідно копії постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2025 у справі № 127/30979/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 2 статті 182 КУпАП, як порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Судом не встановлено обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про її неосудність відсутні.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини, а тому вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному в межах санкції статті.

Суд не вбачає підстав для накладення додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші, оскільки матеріали справи не містять відомостей, кому саме на праві власності вони належать.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 182, статтями 7, 9-12, 13, 24-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua