Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №760/7605/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/853/26

В справі 760/7605/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

06 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

ІІ. Описова частина

20.03.2025 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з Відповідачки заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 64.685,18 грн, збитки від інфляції у сумі 5.971,27 грн та три проценти річних у сумі 1.651,81 грн, а всього - 72.308,26 грн, а також покласти на Відповідачку судові витрати у сумі 3.028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач зазначає, що наказом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 10.06.2001 №160 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , передано на обслуговування КП «Житло-сервіс». Відповідно до п. 2.2 Статуту предметом діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Як зазначено у позовній заяві, Відповідачка з 12.11.2018 є власницею квартири АДРЕСА_2 , проживає у квартирі та користується житлово-комунальними послугами, проте договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з Позивачем не уклала.

Позивач посилається на ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою визначено перелік житлово-комунальних послуг, та на ч. 1 ст. 9 цього Закону, згідно з якою споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому, на думку Позивача, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Позивач вказує, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.02.2018 №211 «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим», яке було чинним у період нарахування плати за послуги, встановлено тариф на послугу для будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також строк оплати - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому, на думку Позивача, між сторонами виникло зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, і Відповідачка зобов`язана здійснювати оплату житлово-комунальних послуг за фактичне користування наданими послугами незалежно від наявності чи відсутності укладеного договору.

Позивач також повідомляє, що Відповідачка у встановленому законом порядку не відмовлялася від надання послуг Позивачем, актів-претензій щодо ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, на адресу КП «Житло-сервіс» не надходило.

На обґрунтування обов`язку споживача сплачувати житлово-комунальні послуги за наявності або відсутності відповідного договору Позивач посилається на постанову Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 та постанову Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц (провадження №61-11107св18).

Позивач стверджує, що у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачкою своїх зобов`язань у останньої за період з січня 2022 року по грудень 2024 року виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у сумі 64.685,18 грн, розрахунок якої додано до позовної заяви.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, Позивач зазначає, що Відповідачка має сплатити збитки від інфляції у сумі 5.971,27 грн та три проценти річних у сумі 1.651,81 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 згідно з доданим розрахунком.

Позивач також посилається на п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з яким у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відзив на позовну заяву від Відповідачки у встановлений судом строк не надійшов, будь-яких заяв або клопотань, у тому числі про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, Відповідачка не подавала.

Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 10.06.2001 №160 «Про передачу житлових будинків на обслуговування» житловий будинок по АДРЕСА_1 передано на обслуговування КП «Житло-сервіс».

Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП «Житло-сервіс» предметом діяльності підприємства є, зокрема, надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №412610968 від 11.02.2025 ОСОБА_1 з 12.11.2018 є власницею квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною-Марченко О.О. 12.11.2018 за реєстровим №1267.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.02.2018 №211, зареєстрованим у Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 27.02.2018 за №50/1898, встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та строк оплати - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги, наданим Позивачем, за період з січня 2022 року по грудень 2024 року по особовому рахунку квартири №79 нараховано 64.729,54 грн, а з урахуванням сальдо на початок періоду заборгованість Відповідачки становить 64.685,18 грн. Доказів оплати вказаних послуг матеріали справи не містять.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між сторонами не укладався, що визнається Позивачем і не спростовано Відповідачкою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно з ч. 4 цієї статті власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку зобов`язані брати участь у витратах на управління, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги в порядку, строки і розмірах, встановлених законодавством та відповідним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд враховує, що відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не звільняє власника житлового приміщення від обов`язку оплатити фактично надані та спожиті ним послуги, оскільки такий обов`язок випливає безпосередньо із закону - ч. 1 ст. 322, ч. 4 ст. 382 ЦК України та наведених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Протилежний підхід призводив би до безпідставного збереження власником майна коштів за рахунок виконавця послуг та ставив би добросовісних споживачів у гірше становище порівняно з тими, хто ухилився від укладення договору.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі №462/1232/23, у якій зазначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути правовою підставою для звільнення споживача від сплати за спожиті послуги.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості житлово-комунальних послуг споживач має право викликати виконавця для перевірки кількості та/або якості наданих послуг, за результатами якої складається акт-претензія. Матеріали справи не містять доказів звернення Відповідачки до Позивача з такими вимогами або складення актів-претензій, а так само доказів відмови Відповідачки від отримання послуг у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачка розміру заборгованості не спростувала, контррозрахунку не надала, доказів оплати наданих житлово-комунальних послуг або неналежної їх якості суду не подала, правом на подання відзиву не скористалася.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 64.685,18 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу оплати житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, а тому на них поширюється дія ст. 625 ЦК України.

Разом з тим суд перевіряє наявність передбачених законодавством обмежень щодо нарахування таких сум у період дії воєнного стану.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, а також стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, пункт 1 постанови №206 викладено у новій редакції, згідно з якою наведені заборони поширюються виключно на споживачів у територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також на випадки пошкодження нерухомого майна споживача внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про це виконавця послуги.

Місто Київ до територіальних громад, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих територій, у період нарахування Позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних не належало; доказів пошкодження квартири Відповідачки внаслідок воєнних (бойових) дій та інформування про це виконавця послуг матеріали справи не містять.

Як убачається з наданого Позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахування таких сум здійснювалося не раніше січня 2024 року, тобто після втрати чинності загальнодержавною забороною, встановленою пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 у первісній редакції. За період з 24.02.2022 по 29.12.2023 інфляційні втрати та три проценти річних Позивачем не нараховувалися.

З огляду на викладене, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 обмеження на нарахування та стягнення інфляційних нарахувань і процентів річних, а також на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року, у цій справі не застосовуються.

Наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 5.971,27 грн та трьох процентів річних у сумі 1.651,81 грн ґрунтується на офіційних індексах інфляції та розмірі заборгованості, Відповідачкою не спростований, а тому ці вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Питання застосування позовної давності судом не вирішується, оскільки згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення; такої заяви Відповідачкою не подано. Крім того, згідно з п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3.028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2025 №17548. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню з Відповідачки на користь Позивача.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 316, 322, 382, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 64.685,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 5.971,27 грн та три проценти річних у розмірі 1.651,81 грн, а всього - 72.308,26 грн (сімдесят дві тисячі триста вісім гривень 26 копійок).

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» судовий збір у розмірі 3.028,00 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: