Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №756/3821/26 — Оболонський районний суд міста Києва

05.08.2026 Справа № 756/3821/26

Унікальний номер 756/3821/26

Номер провадження 2/756/5166/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 26743,50 грн та судових витрат.

В обгрунтування позову зазначено, що 07.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кошів у кредит № 71795681, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за Договором про надання кошів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 у загальному розмірі 15345,00 грн.

23.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 8974292, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 у загальному розмірі 11398,50 грн.

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 та за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь:

- заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 у розмірі 15345,00 грн.

- заборгованість за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 у розмірі 11398,50 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір надання коштів у кредит № 71795681, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 9000,00 грн, строком на 30 днів. Процентна ставка /день - 0,250 % (фіксована); денна процентна ставка - 0,750 %; проценти за понадстрокове користування кредитом - 4,00 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1186,17 %; комісія за надання кредиту - 15,00 % від суми кредиту, що становить 1350,00 грн.

Відповідач не належним чином виконував умови укладеного Договору надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 15345,00 грн, яка складається із: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 675,00 грн - заборгованість за процентами; 4320,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом; 1350,00 грн - комісія за надання кредиту.

23.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 8974292, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 365 днів. Процентна ставка/день (фіксована) - 0,95 %; комісія за надання позики - 17,25 % від суми позики, що становить 517,50 грн.

Відповідач не належним чином виконував умови укладеного Договору кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 11395,50 грн, яка складається із: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1881,00 грн - заборгованість за процентами; 517,0 - комісія за надання кредиту; 6000,00 грн - неустойка (штраф).

Вказані договори укладений між сторонами в електронному вигляді та підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит №7364964 від 07.04.2025 та Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025, що підтверджується: копією вказаного договору; копією Додаткової угоди № 8 від 26.08.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025; копіями реєстру боржників № 13 та реєстру боржників № 14 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладений вказаним способом правочин згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 та Договором кредитної лінії № 8974292 від 24.04.2025 на підставі договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.

Вказаний договір факторингу відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за кредитними договорами.

З розрахунків наданих позивачем вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі становить 26743,50 грн, з яких:

- заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 у розмірі 15345,00 грн, яка складається із: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 675,00 грн - заборгованість за процентами; 4320,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування ередитом; 1350,00 грн - комісія за надання кредиту.

- заборгованість за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 у розмірі 11395,50 грн, яка складається із: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1881,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 517,50 грн - комісія за надання кредиту; 6000,00 грн - неустойка (штраф).

Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеним позивачем розміром заборгованості за процентами за понадстрокове користування з розрахунку 4,0 % в день, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023 доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що Договір надання коштів у кредит № 71795681 укладений 07.04.2025, тобто після прийняття 23.11.2023 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до даних договорів слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1 % на день.

Тому умови договору, яким передбачено проценти за понадстрокове користування кредитом в розмірі 4,0 % на день, суперечать вимогам діючого законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що умови укладеного договору в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами, за понадстрокове користування кредитом в розмірі 4,0 % в день, які передбачені пунктом 2.2.4 Договору, суперечать діючому законодавству.

Суд розраховує заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитними коштами з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

Проценти за понадстрокове користування кредитними коштами позичальнику нараховані за період з 07.05.2025 по 18.05.2025, за 12 днів, з розрахунку ставки 1 % за визначений період заборгованість буде становити 1080,00 грн (9000,00х1%12).

Також, суд не може визнати обґрунтованим вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 у розмірі 6000,00 грн з огляду на наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені, штрафу) задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 17503,50 грн, з яких:

- заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 у розмірі 12105,00 грн, яка складається із: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 675,00 грн - заборгованість за процентами; 1080,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування ередитом; 1350,00 грн - комісія за надання кредиту;

- заборгованість за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 у розмірі 5398,50 грн, яка складається із: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1881,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 517,50 грн - комісія за надання кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2178,16 грн (17503,50х3328,00/26743,50).

Керуючись ст.ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 137, 141, 280, 281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДПРОУ - 335625014, адреса місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, 2) заборгованість у загальному розмірі 17503 (сімнадцять тисяч п`ятсот три) гри 50 копійок, з яких:

- заборгованість за Договором про надання коштів у кредит № 71795681 від 07.04.2025 у розмірі 12105,00 грн, яка складається із: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 675,00 грн - заборгованість за процентами; 1080,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом; 1350,00 грн - комісія за надання кредиту;

- заборгованість за Договором кредитної лінії № 8974292 від 23.04.2025 у розмірі 5398,50 грн, яка складається із: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1881,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 517,50 грн - комісія за надання кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДПРОУ - 335625014, адреса місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, 2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2178,16 (дві тисячі сто сімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна