Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №335/14071/24 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/14071/24 Головуючий в 1 інст.Стеценко А.В.

Провадження №33/807/79/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Красулі Н.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Шкабуро О.В. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 лютого 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2024 року серії ЕПР1 №199723, 18 грудня 2024 року о 19 год. 02 хв. в м.Запоріжжі, вул.Волгоградська, 26-а, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем Audi A6 з номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час відеозапису, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Шкабуро О.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що наведені у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість та порушення мови, не підтверджуються відомостями з відеозапису події.

Зауважує на тому, що ОСОБА_2 є громадянином Грузії та не розуміє українську мову на достатньому рівні.

Вказує, що працівниками поліції не було з`ясовано чи розуміє ОСОБА_2 українську мову, не було запропоновано послуги перекладача, а також не було роз`яснено про право на правову допомогу.

Сторона захисту вважає недоведеним порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР України.

26 грудня 2025 року захисник-адвокат Красуля Н.В. на адресу апеляційного суду подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Крім того, 05 червня 2026 року у судовому засідання суду апеляційної інстанції захисником-адвокатом Красулею Н.В. подані письмові пояснення, відповідно до яких остання просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутній жоден доказ правомірності зупинки транспортного засобу. Відсутність об`єктивних підстав для зупинки робить її незаконною, а отже, всі подальші дії та докази, зібрані внаслідок цього, є недопустимими.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції взагалі не озвучували водію ознаки сп`яніння, які згодом вписали до протоколу.

Протокол складався в автомобілі працівника поліції без присутності особи, відносно якої він оформлювався.

ОСОБА_2 є громадянином Грузії, і його рідною мовою є грузинська. Українською мовою він не володіє на рівні, достатньому для розуміння юридичних тонкощів, термінів та процесуальних наслідків вимоги працівника поліції про проходження огляду.

Суд першої інстанції формально послався на те, що поліцейський роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП, а ОСОБА_2 «добре розуміє українську мову», оскільки спілкувався російською і не заявляв клопотання про перекладача в суді першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 не з`явився, захисник останнього - адвокат Красуля Н.В. зазначила про обізнаність ОСОБА_2 про день, час та місце судового засідання, вважала за можливе здійснювати розгляд справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_2 , зазначила про узгодженість вказаного питання та правової позиції між нею та

ОСОБА_3 урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_4 .

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_2 ) - адвоката Красулі Н.В., яка підтримала апеляційну скаргу, з урахуванням пояснень, та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №199723 від 18 грудня 2024 року, з якого убачається, що 18 грудня 2024 року о 19-02 годині в м.Запоріжжі, вул.Волгоградська, 26-а, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем Audi A6 з номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час відеозапису. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений, авто припарковано без порушень ПДР, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у картці обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем Audi A6 з номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час відеозапису. Від керування ТЗ відсторонений, про повторність попереджений, авто припарковано без порушень ПДР;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 грудня 2024 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_2 та отримання останнім посвідчення водія НОМЕР_2 від 20 серпня 2024 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП старшого сержанта поліції Новіка О., згідно з яким, останній доповідає, що 18 грудня 2024 року під час відпрацювання Вознесенівського району о 19-02 годині було зупинено транспортний засіб Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови. ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі в присутності лікаря-нарколога відмовився під відеозапис. У зв`язку з вищенаведеним на ОСОБА_2 було складено протокол серії ЕПР1 №199723 за ч.1 ст.130 КУпАП. Вилучено ПВ: ВХН444422, видано ТД:ТЗ150366. Фізична сила та спецзасоби не застосовувались. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушення ПДР. Подія зафіксована на БК474786, iPhоne 12.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Шкабура О.В. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_2 себе винним в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, оскільки він погано розуміє українську мову, тому не зрозумів вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а поліцейськими не було запропоновано останньому перекладача та правової допомоги. Крім того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_2 при спілкуванні з поліцейськими вів себе спокійно, відповідав на запитання, не мав порушення координації рухів, сповільненої або навпаки підвищеної жвавості, або тремтіння пальців рук. Крім того, доказів того, що у ОСОБА_2 перевірялася реакція очей на світло, матеріали справи не містять.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив провадження у справі закрити.

При апеляційному розгляді захисник – адвокат Красуля Н.В. навела доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, про те, що у працівників поліції булі відсутні законні підстави для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_2 , є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до положень п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію", має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на цей час.

Згідно з п.5 та 7 ч.1 ст.8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

У пункті 5 "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису убачається, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану". Порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено, а тому доводи апелянта щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними. Про причину зупинки транспортного засобу (транспортний засіб на іноземній реєстрації) ОСОБА_2 було повідомлено.

Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_2 не розуміє української мови і працівники поліції повинні були залучити перекладача при складанні протоколу, не є слушними, з огляду на таке.

З відеозапису убачається, що водій ОСОБА_2 добре розумів українську мову, якою з ним спілкувались поліцейські; по суті відповідав на усі запитання поліцейського, що свідчить про те, що він усвідомлював зміст цих запитань і їх значення; розумів повідомлену йому причину зупинки транспортного засобу, на запитання поліцейського пояснив, що це його транспортний засіб та що він є волонтером. Після виявлення у ОСОБА_2 працівником поліції певних ознак наркотичного сп`яніння, він на запитання поліцейського повідомив, що вживає пігулки. Від пропозиції поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, незважаючи на те, що йому були роз`яснені наслідки відмови і те, що в нього заберуть посвідчення водія.

Також відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_2 відмовився підписувати протокол, проте в графі про отримання тимчасового дозволу розписався, шукав водія, оскільки йому було зрозуміло, що його було відсторонено від керування транспортним засобом. Перед цим йому роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та ОСОБА_2 зазначив, що права йому зрозумілі.

Крім того, матеріали справи містять договори про надання правової допомоги, укладені між ОСОБА_2 та адвокатами Шерстюк А.О. від 23 грудня 2024 року, ОСОБА_5 від 23 грудня 2024 року, ОСОБА_6 від 25 грудня 2025 року, складені українською мовою, які не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 вказаний договір було перекладено на грузинську мову чи зачитано перекладачем.

Відтак, твердження захисника ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 не розуміє українську мову і йому необхідно було залучити перекладача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не є переконливими.

Що стосується доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_2 в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленням в нього таких ознак сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови.

У зв`язку з цим працівники поліції запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_2 спочатку погодився, проте, після того, як працівник поліції оформив відповідне направлення, проконсультувавшись з кимось по телефону, відмовився від проходження огляду.

Відеозаписом зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_2 зі змістом протоколу, в якому останній поставив свій підпис в певних графах. Одразу після ознайомлення ОСОБА_2 було роз`яснено, що він має очікувати оперативну групу, оскільки він перебуває у оперативному розшуку.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_2 свідчила про його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на останнього обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Те, що у ОСОБА_2 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, згідно з яким поведінка ОСОБА_2 явно не відповідала обстановці.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Останні повідомили ОСОБА_2 причину зупинки транспортного засобу – транспортний засіб на іноземній реєстрації, повідомили, що ведеться відеозапис, а після виявлення у ОСОБА_2 певних ознак наркотичного сп`яніння, також повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II вказаної Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В цьому випадку ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Доводи захисника-адвоката Красулі Н.В. про те, що поліцейськими не було здійснено огляд за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки, що є першочерговою ланкою процедури згідно з Інструкцією №1452/735, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно з п.12 Розділу ІІ вищевказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, у зв`язку із тим, що працівниками поліції у ОСОБА_2 були виявлені ознаки саме наркотичного сп`яніння, підстав для проведення його огляду за допомогою спеціального технічного засобу не було.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Шкабуро О.В., на думку суду апеляційної інстанції, не спростовують порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР України.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Клопотання захисника-адвоката Красулі Н.В. про закриття провадження в цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП – через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно з встановленими судом обставинами, адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , мало місце 18 грудня 2024 року.

Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції – 10 лютого 2025 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.6 ст.38 КУпАП, не закінчились.

Тому, підстави для закриття провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП відсутні, а думка сторони захисту про протилежне не узгоджується з положеннями законодавства України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника – адвоката Шкабуро О.В. залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 335/14071/24