Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №465/3366/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/3366/26

3/465/1923/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05.08.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

06.04.2026 о 20:21, м. Львів, вул. Наукова 32, водій ОСОБА_1 керував т/з Jeеp Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки т/з із застосуванням приладу Drager Acotest 6820. Відповідно до тесту 2809 проведеному 06.04.2026 о 20:32, газоаналізатором Drager Acotest 6820, водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний 1,49 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мар`яш Л.В. 23.06.2026 на електронну адресу суду скеровано клопотання про зупинення провадження у справі. Вказане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 06.05.2026 № 576. В силу того, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та виконує конституційний обов`язок із захисту незалежності та територіальної цілісності України, він позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи. Натомість вважає, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності неможливо розглянути за його відсутності з метою не порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Просить провадження у справі зупинити.

Крім цього, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Мар`яш Л.В., також 05.08.2026 на електронну адресу суду, окрім клопотання про закриття провадження у справі, скеровано клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів неналежними та недопустимими. Вказане клопотання мотивує тим, що наявний у матеріалах справи відеозапис не містить доказів руху та керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинку автомобіля. Вважає, що надані суду відеодокази є недопустимими, оскільки не містять повного перебігу обставин та подій, які б могли слугувати доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Просить визнати наявні відеоматеріали в даній справі про адміністративне правопорушення неналежними та недопустимими доказами і не посилатись на них при ухваленні судового рішення по справі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Мар`яш Л.В. в судовому засіданні заявила клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Окрім того пояснила, що її підзахисний є діючим військовим та огляд на стан сп`яніння останнього повинні були проводити працівники ВСП, яких залучено не було. Вказує, що її підзахисний погодився на проведення огляду працівниками поліції, оскілки вони на цьому наполягали. Крім цього, підтримала попередньо подані клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням військової служби її підзахисним, визнання недопустимими відеозаписів з бодікамер працівників поліції, з підстав, що наведені у них. Просить справу закрити.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). (п. 6 розділу І Інструкції).

Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що стверджується такими дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №633856 від 06.04.2026;

- результатом тесту Драгер – 1,49 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції з участю водія ОСОБА_1 .

Згідно з матеріалами справи, суд вважає, що поліцейськими було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до відео з засобів технічної відеофіксації відзняте 06.04.2026 встановлено, що працівники патрульної поліції під`їхали до зупиненого ними автомобіля Jeеp Cherokee д.н.з. НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_1 . В подальшому, при розмові з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує щодо керування ним транспортним засобом. На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 роз`яснюються його права, встановлено та оголошено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння у на місці, водій погодився пройти огляд, результат якого виявився позитивним, а саме 1,46 проміле (clip-1, реєстратор №474228, 06.04.2026, 20:34). Тобто, вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій.

Суд критично оцінює твердження захисника ОСОБА_1 – адвоката Мар`яш Л.В. про те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження керування транспортними засобом його підзахисним, оскільки вказане спростовується матеріалами справи в їх сукупності.

Крім цього, факт керуванняавтомобілем,також підтверджується розмовою дружини останнього Чучман Ірини з працівником поліції, а саме видно, як при розмові з ними повідомляє про те, що він їде на автомобілі Jeеp д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та просила екіпаж поліції зупинити його (початок запису clip-0).

Твердження захисника ОСОБА_1 – адвоката Мар`яш Л.В. про залучення працівників ВСП не заслуговує на увагу суду, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП, на яку посилається остання, діє лише під час зборів військовослужбовців безпосередньо по місцю їх проходження, під час покладених на них службових обов`язків, а не під час дорожнього руху в ролі водія транспортного засобу у цивільному житті. У даному випадку, правом проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану сп`яніння наділені працівники Управління патрульної поліції, відповідно до норм КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію» та ПДР, з метою забезпечення порядку та безпеки дорожнього руху.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Мар`яш Л.В. про зупинення провадження у справі.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, можлива участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у судовому засіданні із застосуванням засобів відеоконфенцзв`язку, і таке право особи буде забезпечено судом у випадку надходження відповідного клопотання.

Суд зазначає, що статтею 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.

Відтак зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав не передбачених КУпАП, не відповідає вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.

Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Щодо необхідності визнання недопустимим доказом відеозапису фіксації обставин правопорушення, оскільки такий, в супереч вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, не є безперервним, то Суд наголошує, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або ж відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому сам по собі спосіб технічної фіксації обставин правопорушення (розподіл відеоряду на окремі файли, наявність декількох пристроїв для фіксації тощо) не тягне за собою необхідність визнання відеозапису недопустимим доказом.

Відповідно, всі обставини вчиненого правопорушення відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що в силу статті 251 КУпАП та у сукупності з іншими дослідженими доказами, засвідчує факт неправомірних дій Особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена повністю, ОСОБА_1 не надав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів захисника), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи захисника фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з наявними доказами у справі по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті судом.

Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягається до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.Я. Чорний