Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №728/1656/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1656/26

Номер провадження 3/728/657/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), інкримінується, що останній 02 липня 2026 року о 16 год 27 хв, в с. Бахмач-2 на перехресті рівнозначних доріг вул. Поліська– вул. Чумацький, керуючи автомобілем Hyudai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 при виїзді на перехрестя не надав дорогу електровелосипеду під керуванням ОСОБА_2 , який виїхав на перехрестя з правого боку, в результаті чого сталося зіткнення, чим порушив вимоги пункту 16.12 Правил дорожнього руху (далі також – ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306, а саме – порушення водієм транспортного засобу правил проїзду нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль та електровелосипед зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

2. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 21.09.2013.

ІІ. Рух справи.

3. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), їх розгляд було призначено на 05.08.2026 у судовому засіданні о 12 год 00 хв.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

4. У судове засідання, призначене на 05.08.2026 о 12 год 00 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`явився.

5. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надав пояснення, за змістом яких свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав у повному обсязі.

Зазначив, що рухався по головній дорозі з невисокою швидкістю, до 40 км/год, і бачив як на нього з другорядної дороги з ґрунтовим покриттям виїжджає велосипедист.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, натиснув на гальма і майже зупинив свій транспортний засіб, а водій електровелосипеду, навпаки, прискорився і зіткнувся з автомобілем під його керуванням.

ІV. Досліджені докази.

6. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протокол про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 серії ЕПР 1 №708894;

- довідка від 06.07.2026 № 84613-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.09.2013;

- рапорт слідчого відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Ященка С.О. від 02.07.2026;

- схема місця ДТП від 02.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , якими підтверджується факт ДТП;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких він зазначає що претензій до ОСОБА_1 з приводу вчиненої ДТП не має;

- диск із відеозаписом.

V. Оцінка Суду.

7. Перш за все, Суд наголошує, що статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

8. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

9. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” Європейський суд з прав людини (далі також – ЄСПЛ) зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

10. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

11. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини” (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії” (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції” (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії” (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова” (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.

12. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

13. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

14. Суд наголошує, що підставою для притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.

15. Частиною першою статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

16. Суд нагадує, що положеннями статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

17. Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у вчиненні будь-яких порушень правил дорожнього руху, за наслідком яких завдається матеріальна шкода.

18. Зокрема, згідно з положеннями пункту 16.12 ПДР під час руху транспортного засобу на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

19. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання наслідку у виді матеріальної шкоди.

20. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд відмічає, що з оглянутого відеозапису фіксації обставин правопорушення (файл PSS-20260702-171955UTC+0300.mp4, 02 хв 40 сек, що відповідає часовій позначці 02/07/2026 17:22:35) під час проведення обмірів місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що на Т-подібному перехресті одна з доріг має асфальтне покриття, а в іншої дороги таке покриття закінчується приблизно за вісім-десять метрів поза межами перехрестя.

21. При цьому згідно з положеннями пункту 1.10 ПДР перехрестям вважається місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

22. Також положення пункту 1.10 ПДР вказують, що головна дорога – це дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної.

23. У цьому контексті Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

24. У справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії” (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України”, заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), § 161).

25. Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема перекваліфіковувати діяння чи іншим чином змінювати “обвинувачення”.

26. Підсумовуючи зазначене, Суд приходить до висновку, що дослідженими матеріалами справи не підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди на перехресті рівнозначних доріг і, як наслідок, порушення ОСОБА_1 вимог пункту 16.12 ПРД, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

27. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

28. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

29. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33-35, 121, 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович