Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №127/8637/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №: 127/8637/26

Провадження №: 1-кп/127/224/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020010000095 від 24.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісова-Лисіївка Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, із середньою освітою, одруженого, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 24.01.2026 близько 18:10 год., керуючи технічно-справним автомобілем марки «NISSAN QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проїзній частині пр-та Коцюбинського в м. Вінниці, поруч з буд. № 9, рухаючись в напрямку вул. Привокзальної, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому зліва-направо, по ходу руху автомобіля, перетинала проїзну частину пішохід ОСОБА_6 , не надав останній переваги у русі, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, хоча повинен був і мав технічну можливість це зробити, в результаті чого, з необережності, що виразилося у кримінально протиправній самовпевненості, здійснив наїзд на останню.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку, лінійний перелом потиличної кістки (склепіння черепа)», які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлись небезпечними для життя в момент заподіяння.

Також відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи: «...В даній дорожній ситуації водій автомобіля «NISSAN QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.18.1 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації, водій автомобіля «NISSAN QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода.

В діях водія автомобіля «NISSAN QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди».

Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю за викладених у обвинувальному акті обставинах та суду надав наступні показання.

Так, у вечірню пору доби 24.01.2026 він рухався по вул. Привокзальній у м. Вінниці, на той час міське освітлення ще не було увімкнено. Попереду нього рухався тролейбус, який зупинився на зупинці громадського транспорту, а тому він дивися, щоб люди, які вийшли з тролейбуса не пішли на дорогу. В подальшому, подивившись ліворуч, він побачив, що по дорозі рухалася потерпіла ОСОБА_6 . Побачивши її він відразу почав тиснути на гальма, щоб уникнути наїзду, однак була зимова пора, тому не вдалося своєчасно зупинити авто.

У ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що про вчинене він щиро шкодує, належні висновки для себе зробив та просив суд його суворо не карати. Крім того зазначив, що потерпілій ОСОБА_6 він в добровільному порядку відшкодував завдану шкоду і вона до нього претензій не має.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, при цьому попередньо на адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, у зв`язку з територіальною віддаленістю. Зазначає, що їй в повному обсязі відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 вона не має, просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 мінімальну міру покарання без позбавлення права керування транспортними засобами.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого ОСОБА_3 , врахувавши думку потерпілої ОСОБА_6 , суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з`ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції. Одночасно обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Таким чином, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно. Відповідно до довідки КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 01.2-69/707 від 19.02.2026 ОСОБА_3 на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався. Відповідно до висновку медичного огляду КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» від 24.01.2026 ОСОБА_3 24.01.2026 о 20:45 год. був тверезим, ознак сп`яніння не виявлено.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання про необхідність призначення альтернативного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд враховує наступне.

Так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. У цьому випадку додаткове покарання є альтернативним, а доцільність його застосування вирішується судом у кожному конкретному випадку. Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 10.08.2021, справа № 137/807/20.

Суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 просили суд не призначати обвинуваченому ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що це його єдиний дохід, а також має на утриманні батька похилого віку.

Разом з тим, на підтвердження професійної діяльності обвинуваченого ОСОБА_3 , виконання ним службових обов`язків тощо, пов`язаних безпосередньо із керуванням транспортними засобами та те, що така діяльність є основним джерелом засобів для існування останнього, суду не надано жодних доказів.

Таким чином, судом враховано всі обставини справи в їх сукупності, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що останній в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, характеризується позитивно, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 , останній вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, а тому, суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначене ОСОБА_3 зі звільненням останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням та з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2026 підлягає скасуванню.

Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку.

Початок відбуття додаткового покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме:

?автомобіль марки «NISSAN QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області – повернути власнику;

?DVD-R диск з відеозаписом події ДТП, який поміщено в конверт білого кольору та приєднано до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2026 – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведену експертизу на користь держави в сумі 4457, 00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вручити копію вироку обвинуваченому та прокурору – негайно.

Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: