Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №148/1433/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1433/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В., за участі секретаря судового засідання Семенової М.О., представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Хомича А.М., в режимі відеоконференції розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 658912 від 06.05.2026, 06.05.2026 о 16:01 год, по вул. Горького, с. Печера, Тульчинський район Вінницька область, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечітка вимова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, відомостей про причини неявки суду не надав.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Хомич А.М. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яке мотивоване наступним.

Представник вважає, що на відеозаписі зафіксовано, що після прибуття на місце дорожньо-транспортної пригоди працівник поліції висловив припущення про вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв. В ході розмови, яка тривала понад десять хвилин і стосувалася переважно обставин дорожньо-транспортної пригоди та наявності страхового полісу, працівник поліції повідомив про намір скласти протокол про адміністративне правопорушення ще до того, як ОСОБА_1 було чітко й конкретно запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння одним із встановлених законом способів – за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я.

Через значний проміжок часу, після оголошення про намір скласти протокол, працівник поліції вперше уточнив у ОСОБА_1 , чи бажає він пройти огляд на місці за допомогою технічного засобу або в закладі охорони здоров`я м. Тульчин. У відповідь на це уточнення, ОСОБА_1 надав відповідь перебуваючи одночасно в телефонній розмові та здійснюючи жести, що не дає підстав для однозначного висновку про свідомий, добровільний і явно виражений характер цієї відповіді як відмови від проходження огляду.

При цьому з наявних матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено встановлений Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, порядок проведення такого огляду, його право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я як альтернативи огляду технічним засобом, а також правові наслідки відмови.

Як свідчить стала судова практика розгляду справ за ст. 130 КУпАП, для притягнення особи до відповідальності недостатньо самого лише факту висловленої в певний момент незгоди чи односкладової відповіді – необхідно встановити, що особі роз`яснено встановлений порядок огляду та правові наслідки відмови, що пропозиція пройти огляд сформульована чітко та зрозуміло, і що відповідь особи є свідомою, добровільною та недвозначною відмовою, зафіксованою з дотриманням встановленої процедури.

У цій справі сукупність наведених обставин – відсутність підтвердження стану сп`яніння, відсутність зафіксованого роз`яснення порядку огляду та наслідків відмови, неоднозначний характер відповіді ОСОБА_1 – не дає підстав для категоричного висновку про наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, які не можуть бути усунуті, повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представник ОСОБА_1 – адвокат Хомич А.М. вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні адвокат Хомич А.М. підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, з мотивів викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), рапорт (а.с. 3, 4), пояснення (а.с. 5, 6), копію постанови серії ЕГА №2024957 від 06.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (а.с. 7), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 8), направлення на огляд на стан сп`яніння (а.с. 9), оптичний диск з відеозаписом (а.с. 12), суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 130 КУпАП, встановлено відповідальність за відмову проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Пункт 1.3 ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п. 1.9 ПДР України, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На підставі ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 за №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Щодо клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Хомича А.М. про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні. Дослідивши докази: протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №658912 від 06.05.2026 (а.с. 2), рапорт (а.с. 3, 4), пояснення (а.с. 5, 6), копію постанови серії ЕГА № 2024957 від 06.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (а.с. 7), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 8), направлення на огляд на стан сп`яніння (а.с. 9), відеозапис (а.с. 12), суд встановив, що згідно з відеозаписом із нагрудної боді-камери працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній чітко відмовився, що зафіксовано на відеозаписі на 05 хв 43 сек та 14 хв 25 сек.

Крім того, відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 (а.с. 6), 06.05.2026 близько 16:00 свідок перебував на вулиці біля свого автомобіля та побачив, як ОСОБА_1 намагався відчинити капот автомобіля після наїзду на електроопору. У подальшому, ОСОБА_1 підійшов до свідка з проханням, щоб останній відтягнув його авто додому, однак свідок йому відмовив, оскільки ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також, ОСОБА_1 повідомив свідку, що перебував в автомобілі сам і його автомобіль не викрадали.

Поведінка водія ОСОБА_1 та його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння свідчать про умисне ухилення від процедури огляду, тому з урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Відтак, з врахуванням вимог ст. 33 - 35 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 665,60 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 130, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, (Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 418999980313080149000002001), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП: НОМЕР_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільного протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2026.

Суддя: