Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №148/1854/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1854/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження № 12025020180000213 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Брацлав, Немирівський район Вінницька область, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійною технічною освітою, працюючого комірником ПП «Будпостач», на утриманні має неповнолітню дитину, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника – ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 236о/с від 31.12.2020 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 (0107143) призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - інспектор СРПП Тульчинського РВП).

У відповідності до посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 , його завданнями, обов`язками та повноваженнями, серед іншого є:

- патрулювання території обслуговування з метою проведення превентивних заходів з попередженням та виявленням правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, публічної безпеки та порядку на вулицях, площах, парках, скверах.

- припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права та повноваження.

Таким чином, інспектор СРПП Тульчинського РВП ОСОБА_6 є представником влади та службовою особою правоохоронного органу наділеного владними повноваженнями.

Так, відповідно до наказу виконувача обов`язків начальника Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 10.07.2025 № 548 «Про виділення працівників Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області для проведення оперативно-профілактичного відпрацювання населених пунктів території обслуговування Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області» екіпаж № 1, в який входить інспектор СРПП Тульчинського РВП ОСОБА_6 та поліцейський СРПП Тульчинського РВП ОСОБА_7 11.07.2025 з 17 години заступили на відпрацювання та здійснення патрулювання і нагляд за дорожнім рухом в м. Тульчин Вінницької області.

В ході вказаного патрулювання близько 23 години 11.07.2025 працівники екіпажу №1 по радіоефіру отримали повідомлення про надання допомоги, від екіпажу «Ставня 52» у складі інспекторів СРПП Тульчинського РВП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебуваючи на добовому чергуванні 11.07.2025 близько 22:55 год в м. Тульчині, Вінницької області по вул. Відродження за порушення Правил дорожнього руху України зупинили автомобіль марки «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , однак не мають можливості оформити адміністративні матеріали відносно останнього, оскільки змушені їхати на інший виклик.

В подальшому прибувши на вказане місце події на службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Duster» реєстраційний номер 2120 екіпаж №1 в складі інспектора СРПП Тульчинського РВП ОСОБА_6 та поліцейського СРПП Тульчинського РВП ОСОБА_7 , при спілкуванні з ОСОБА_10 виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд за допомогою приладу «Drager», однак останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, та у цей час почав агресивно себе поводити, кидати в бік працівників поліції та службового автомобіля свій верхній одяг і погрожувати працівникам поліції фізичною розправою та спричиненням тілесних ушкоджень, а також почав завдавати кулаком правої руки ударів по службовому автомобілю.

Далі, працівниками поліції з метою припинення вказаних правопорушень здійснено затримання ОСОБА_10 , в ході якого останній, усвідомлюючи, що працівники поліції виконують свої службові обов`язки з підтримання публічної безпеки і порядку, перебувають у спеціальному однострої із знаками розрізнення поліцейських та спеціальними жетонами з індивідуальними номерами, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийняв рішення про умисне спричинення тілесних ушкоджень поліцейському.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання 11.07.2025 близько 23:28 год, ОСОБА_10 перебуваючи в лежачому положенні на землі біля працівника поліції, діючи умисно, правою ногою спричинив декілька ударів в область гомілки лівої ноги інспектору СРПП Тульчинського РВП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця передньої поверхні нижньої третини лівої гомілки, які згідно висновку експерта відносяться легких тілесних ушкоджень, які виникли в результаті дії твердого тупого предмету, до якого відноситься нога людини.

За таких обставин, ОСОБА_10 зазначеними своїми діями, здійснив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

У попередніх судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, не визнавав, зазначав, що 11.07.2025, вживши алкогольний напій, він керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. У подальшому на місце зупинки прибув інший екіпаж поліції, внаслідок чого виник конфлікт. Під час затримання працівники поліції застосували до нього спеціальні засоби (кайданки), та поклали обличчям до землі. Обвинувачений стверджував, що саме в цей момент він якимось чином завдав ногою тілесні ушкодження працівнику поліції ОСОБА_6 , проте детальних обставин не пам`ятав, у зв`язку з чим не визнавав вину у вчиненому кримінального правопорушення.

Однак, в судовому засіданні 06.08.2026 обвинувачений ОСОБА_3 змінив свою позицію, згідно якої підтвердив, що під час суперечки, в момент застосування до нього спеціальних засобів (кайданок), він усвідомлював, що потерпілий ОСОБА_6 є працівником поліції, який перебуває під час виконання службових обов`язків, одягнений у формений одяг та знаходиться поруч зі службовим автомобілем, умисно завдав удари ногою працівнику поліції ОСОБА_6 . Також, обвинувачений зазначив, що після вказаних подій та у процесі судового розгляду повністю усвідомив протиправність своїх дій, щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, претензій до обвинуваченого немає, міру покарання просив призначити відповідно до чинного законодавства України.

Крім показів обвинуваченого, згідно яких він визнає себе винним, судом були досліджені надані стороною обвинувачення письмові докази вини обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо реєстрації кримінального провадження № 12025020180000213 від 12.07.2025, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України (а.с. 114);

- висновок експерта № 2179 який розпочато 16.07.2025 – завершено 17.07.2025, згідно якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_3 , методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 0,4%. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (а.с. 138, 139);

- висновок експерта № 49 який розпочато 12.07.2025 – завершено 12.07.2025, згідно якого ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження: синець передньої поверхні нижньої третини лівої гомілки. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупого твердого предмету, до якого відноситься нога людини, можливо за обставин, які викладені у постанові про призначення експертизи (а.с. 143);

- відеозаписи з цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності VideoBadge VB-400, інвентарний №11130141397/212, серійний номер 795953; інвентарний №11130141397/229, серійний номер 797260, інвентарний номер № 11130141397/219, серійний номер 796180 та інвентарний номер № 11130141397/211, серійний номер 795947, які вилучені на оптичний носій «micro SD 32GB» (а.с. 148).

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, у судовому засіданні доведена в повному обсязі і її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 345 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, те що останній є пенсіонером (а.с. 122), так як є особою з інвалідністю 3 групи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 та довідки до акта огляду МСЕК серії 12 АА Г № 686338 від 25.03.2024 (а.с. 119, 123), колишній військовий згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 8 від 05.01.2023 (а.с. 128), має на утриманні малолітню дитину (а.с. 129), відповідно до характеристики ПП «Будпостач», ОСОБА_3 з 24.09.2021 по даний час працює на посаді комірника, за період роботи зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с. 120), за місцем проживання характеризується позитивно, скарг на нього не надходило (а.с. 160), раніше не судимий (а.с. 131), у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с. 161), а також обсяг і характер вчиненого кримінально-караного діяння.

Згідно досудової доповіді, орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с. 80-82).

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання судом визнається активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні прокурор та захисник обвинуваченого клопотали про застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України та призначення йому покарання у виді штрафу, посилаючись на щире каяття обвинуваченого, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини та заяву потерпілого про відсутність претензій.

Розглянувши зазначені клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у застосуванні ст. 69 КК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, можливе лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, однак суд не визнає таку обставину як щире каяття, оскільки обвинувачений на початку судового розгляду надаючи покази, фактично не визнавав вини, і судом змінено спрощений порядок розгляду кримінального провадження на загальний, з повним дослідженням всіх письмових доказів.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив умисний злочин проти авторитету органів державної влади, який супроводжувався застосуванням фізичного насильства щодо працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.

Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Саме перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння стало каталізатором його агресивної поведінки, нівелювало внутрішні інструменти стримування та призвело до вчинення насильницьких дій щодо представника закону.

Наявність обтяжуючої обставини (алкогольного сп`яніння) у поєднанні з підвищеною суспільною небезпекою посягань на правоохоронну систему свідчить про те, що визначені пом`якшуючі обставини (сприяння розкриттю кримінального правопорушення та наявність дитини на утриманні), хоча й характеризують особу винного, не знизили істотно ступінь тяжкості самого правопорушення. Сама по собі згода прокурора на застосування ст. 69 КК України не є для суду імперативною та обов`язковою, оскільки визначення міри покарання є виключною компетенцією суду.

За таких обставин, призначення ОСОБА_3 м`якшого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 345 КК України (у виді штрафу), буде явно несправедливим, невиправданим та не сприятиме меті покарання — виправленню засудженого та запобіганню вчиненню нових злочинів.

Водночас, враховуючи позицію потерпілого, який не має претензій, та з метою попередження нових кримінальних правопорушень, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, ст. 65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 345 КК України, у виді обмеження волі, однак із застосуванням ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки визначенні п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.07.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, на строк 60 днів, до 11.09.2025 включно, строк якого продовжувався ухвалою суду від 27.08.2025, на строк 60 днів, до 26.10.2025 включно.

На підставі ч.1, 7 ст. 72 КК України, ОСОБА_3 слід зарахувати у строк покарання строк домашнього арешту у нічний час доби з 14.07.2025 по 26.10.2025 з розрахунку, що два дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню обмеження волі.

На стадії досудового розслідування обвинуваченому обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, який закінчився і прокурором не ставилось питання щодо продовження даного виду запобіжного заходу, а тому відсутні підстави для його обрання до набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65, 66, 67, 75, ч. 2 ст. 345 КК України, ст. 369 - 374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період перебування під домашнім арештом у нічний час доби з 14.07.2025 по 26.10.2025 з розрахунку, що два дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню обмеження волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази:

- відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери підвищеної міцності VideoBadge VB-400, інвентарний №11130141397/212, серійний номер 795953; відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери підвищеної міцності VideoBadge VB-400 інвентарний №11130141397/229, серійний номер 797260, відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери підвищеної міцності VideoBadge VB-400 інвентарний №11130141397/219, серійний номер 796180; відеозапис з цифрової нагрудної відеокамери підвищеної міцності VideoBadge VB-400 інвентарний №11130141397/211, серійний номер 795947, які поміщено на оптичний носій «micro SD 32 GB»;

- графік чергування особового складу СРПП Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області на 1 арк; витяги з наказів про призначення на посаду на 4 арк.; наказ про виділення працівників Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області для проведення оперативно-профілактичного відпрацювання населених пунктів території обслуговування Тульчинського РВП на 1 арк.; посадову інструкцію від 14.01.2025 на 3 арк.; службові характеристики на 4 арк.; адміністративні матеріали, які були складені на ОСОБА_3 на 2 арк. – залишити при матеріалах кримінального провадження у процесуального керівника.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Учасникам процесу, які не були присутні під час проголошення вироку надіслати за допомогою засобів поштового зв`язку.

Суддя: