Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №398/4981/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4981/26

Провадження №: 2-а/398/161/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі судді Орловського В.В., розглянувши у місті Олександрії у порядку письмового спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Тарасенко Олег Євгенійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову № 178 від 08 березня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є військовим і перебуваючи у відпустці, 20 липня 2026 року дізнався про блокування його банківської картки. Звернувшись до працівника банку йому повідомили, що рахунок заблоковано через постанову Олександрійського ДВС, куди йому необхідно звернутися для з`ясування всіх обставин. 23 липня 2026 року він звернувся до Олександрійського відділу ДВС із заявою про надання відповідних документів, які стали підставою блокування рахунку. 23 липня 2026 року працівник Олександрійського відділу ДВС роз`яснив йому, що підставою арешту рахунків у банківських установах є постанова по справі відносно нього, ОСОБА_1 , про адміністративне правопорушення від 08.03.2025 № 178, копію якої йому надали в цей же день 23.07.2026. Тому позовна заява про скасування постанови подається у визначений КУпАП десятиденний строк.

Відповідно до постанови № 178 по справі про адмімінстративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП нібито за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а саме - не з`явився у термін 20.11.2024, до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за повісткою та не надав документів про поважні причини своєї неявки. Також зазначено, що повістка направлялася рекомендованим листом через «Укрпошту» на адресу проживання АДРЕСА_1 .

Він, ОСОБА_1 , постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , але повістку від ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою прибути на 20.11.2024 не отримував, оскільки будь-якого повідомлення про прибуття на відділення “Укрпошти” для отримання рекомендованого листа не надходило, телефоном не повідомляли, особисто не вручали.

На початку березня 2025 року він добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії. Після проходження ВЛК працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було вручено мобілізаційне розпорядження з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 24 годин. В цей же день він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому видали військовий квиток серії НОМЕР_1 від 06.03.2025 та відправили на військову службу. Військовий квиток видано 06.03.2025, а вищезазначену постанову відносно нього складено 08.03.2025, тобто під час проходження військової служби, вже коли він перебував в статусі військового.

В постанові відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи, не зрозуміло за діями норм якого часу та за яке саме правопорушення покарано Позивача.

В постанові не вказано доказів, що Позивач, є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, а отже був зобов`язаний протягом 60 днів з 18.05.2024 року уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

19.05.2024 набув чинності Закон України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким статтю 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозабов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

На виконання вимог законодавства України, ОСОБА_1 , оновив свої військово-облікові дані у строк 60-днів та отримав військово-обліковий документ (Резерв+).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані уточнити свої дані в строк 60 днів за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання. У випадку знаходження за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, Закон надає особі, яка знаходиться в Україні, право вибору - уточнювати свої дані або за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем фактичного проживання (що може не співпадати з місцем військового обліку). В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не надано доказів, що ОСОБА_1 перебував з дня набрання чинності Закону 18.05.2024 р. та на протязі наступних 60 днів на території, яка знаходиться в юрисдикції відповідача. Отже, відповідач не надав доказів, що мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення.

В порушення вимог ст. ст. 256, 258 КУпАП, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена і розглянута одночасно із складанням протоколу. Таким чином, позивач незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, підготуватися до розгляду справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Також позивач був позбавлений права під час розгляду справи оспорити звинувачення у порушенні, що зобов`язало б відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП.

Відповідачем не надано доказів, що було дотримано вимоги ст.33, ст. 278, ст. 279 та ст.280 КУпАП, а саме, що в процесі підготовки до розгляду справи встановлювалась наявність компетенції щодо розгляду даної справи, встановлювалась правильність складеного протоколу (за наявності) та інших матеріалів справи, встановлювалась наявність підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, встановлювалась необхідність витребування необхідних додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників адвоката (за наявності). Відповідачем не надано доказів, що під час розгляду справи дійсно досліджувались докази, які можуть підвереджувати або спростовувати адміністративне нгпзопорушення, а при накладанні стягнення були виконані вимоги ст. 33 КУпАП.

Відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що позивач на думку відповідача не прибув 20.11.24 (на підставі повістки яка не вручена) до ІНФОРМАЦІЯ_2 і не уточнив військово-облікові дані. Однак, протокол складено лише 08.03.2025, тобто з пропуском строку встановленого ст. 254 КУпАП.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Таким чином, відповідач належними та допустимими доказами не затвердив порушення позивачем Правил військового обліку та правомірність притягнення позивача до відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін. Зобов`язано відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 надати, у разі заперечення проти позову, надати відзив разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відзив, усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, а також докази направлення відзиву та відповідних доказів іншим учасникам. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05 серпня 2026 року о 09 год 30 хв.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача, адвокат Тарасенко О.Є., 05.08.2026 р. подав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просив суд проводити розгляд позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , призначену до розгляду на 05.08.2026 р., без його участі та участі ОСОБА_1 . На позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання відповідач повідомлений належним чином, причини неявки представника суду не повідомив. Відзиву, заяв чи клопотань від нього не надійшло. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та судової повістки до його електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення сторін та наявність письмової заяви представника позивача, суд, керуючись частиною третьою статті 205 КАС України, ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

08 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 178 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Це підтверджується наданою позивачем копією постанови.

У постанові зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 20.11.2024 року, в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яким визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України. Служби безпеки України. Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.11.2024 року шляхом направлення поштової повістки № 1028992 рекомендованим листом № 06 102 04127851 через «УКРПОШТУ» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 та в послідуючому не з`явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки.

Доказами винності ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення є: копія облікової картки, копія повістки № НОМЕР_2 , копія конверту «УКРПОШТИ» № НОМЕР_3 , з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Обставин, що пом`якшують відповідальність за. адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 у відповідності до ст. 34 КУпАП не встановлено.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 35 КУпАП, є вчинення правопорушення інших надзвичайних обставин, а саме в особливий період.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до копії заяви про надання постанови про відкриття виконавчого провадження та копії документу на підставі якого відкрито виконавче провадження (постанови про адміністративне правопорушення, судовий наказ, виконавчий лист, тощо) від 23.07.2026 р. поданої ОСОБА_1 начальнику Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Заява містить напис, що постанову про накладення стягнення № 178 від 08.03.2025 р. та постанову про відкриття ВП отримав 23.07.2026 р. підпис ОСОБА_1 .

Відповідно до паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , орган, що видав 3512 від 15.06.2026 р.

Відповідно до Військового квитка серії НОМЕР_1 від 06.03.2025 р., виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призовною комісією Олександрійського району Кіровоградської області зарахований в запас 06.03.2025 р. Також військовий квиток містить запис п. 9: 06.03.2025 р. на підставі ЗУ “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 р. № 69 призваний у Збройні Сили України; п. 13: 06.03.2025 р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний придатним до в/служби; п. 17 проходження військової служби: військова частина НОМЕР_5 , посада - курсант, дата зарахування до списків в/ч та № наказу: 07.03.2025 р. № 71, дата виключення зі списків в/ч та № наказу: 18.10.2025 р. № 300; військова частина НОМЕР_6 , посада 790058А, дата зарахування до списків в/ч та № наказу: 20.10.2025 р. № 299; п. 19 присвоєння військових звань та клас за спеціальністю: солдат, ким присвоєно, дата, № наказу: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.03.2025 р.

Відповідно до копії Мобілізаційного розпорядження, приєднаного позивачем до матеріалів позовної заяви: команда ОСОБА_1 , на підставі Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” з оголошенням мобілізації Ви зобов`язані, не чекаючи повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 , з`явитися протягом 24:00 годин за адресою: АДРЕСА_2 . Мобілізаційне розпорядження містить талони мобілізаційного розпорядження № 3 та № 2.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка в силу приписів частини першої статті 251 цього Кодексу доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів. Тобто притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами частини першої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами, у тому числі відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдань, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи на підставі належних доказів. При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Матеріально-правові обов`язки громадян у сфері військового обліку та мобілізації визначені спеціальним законодавством. Так, відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством, та прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

За змістом частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, визначення їх призначення на особливий період або направлення для проходження медичного огляду. Аналогічні приписи містить пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі — Порядок № 560), та Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі — Порядок № 1487).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілизации, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування чи знаходження. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 11.04.2024 року № 3633-IX, вказаний обов`язок оновлення даних у 60-денний строк покладено на всіх військовозобов`язаних громадян, які перебувають на військовому обліку.

Порядок та процедура оповіщення військовозобов`язаних детально регламентовані чинним законодавством. Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють оповіщення військовозобов`язаних за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Згідно з пунктом 34 Порядку № 560, повістка рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення може бути надіслана на адресу місця проживання військовозобов`язаного після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних. Якщо ж військовозобов`язаний оновив свої дані, така повістка надсилається на адресу, вказану під час оновлення даних.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення особи про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК та СП під час уточнення своїх облікових даних. Згідно з приміткою до форми розписки про вручення повістки (Додаток 11 до Порядку № 1487), повістка вважається врученою рекомендованим поштовим відправленням у день отримання такого відправлення особою, або в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, якщо особа не повідомила іншу свою адресу.

Порядок надання послуг поштового зв`язку щодо рекомендованих листів з позначкою «Повістка ТЦК» регулюється спеціальними правилами. Згідно з абзацом четвертим пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом та відбитком поштового штемпеля, і не пізніше наступного робочого дня повертає такий лист відправнику.

Процедура притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку в особливий період передбачає суворе дотримання процесуальних гарантій особи. За загальним правилом, встановленим статтею 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Винятки з цього правила встановлені статтею 258 КУпАП. Зокрема, відповідно до частини шостої статті 258 КУпАП, в особливий період протокол за статтями 210 та 210-1 КУпАП не складається, а розгляд справи здійснюється за спрощеною процедурою виключно у разі, якщо особа не з`явилася на виклик без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою виклику. Згідно з частиною восьмою статті 258 КУпАП, у разі відповідності цим умовам, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Законодавством України встановлено особливий правовий статус та порядок притягнення до відповідальності осіб, які проходять військову службу. Відповідно до частини першої статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовослужбовці за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за дисциплінарними статутами. За вчинення правопорушень на загальних підставах військовослужбовці притягуються лише за суворо визначений статтею 15 КУпАП перелік правопорушень, до якого статті 210 та 210-1 КУпАП не належать. Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на громадян України, призваних на військову службу, в повному обсязі поширюється дія статутів Збройних Сил України, зокрема Дисциплінарного статуту ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Обставини, які повністю виключають адміністративне провадження, визначені статтею 247 КУпАП. Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 247 КУпАП (введеного в дію Законом України № 4316-IX від 13.03.2025 року), провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Приміткою до статті 210 КУпАП встановлено імперативне застереження, згідно з яким положення статей 210 та 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.

Засади розподілу обов`язку доказування в суді встановлені Кодексом адміністративного судочинства України. За змістом статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повноваження суду за наслідками розгляду справ цієї категорії визначені частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Мотивована оцінка і висновки суду

Вирішуючи питання щодо своєчасності звернення позивача до суду з цим позовом, суд керується положеннями статті 289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи може бути поновлено судом.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову № 178 від 08 березня 2025 року було винесено відповідачем за відсутності позивача ОСОБА_1 , а належні та беззаперечні докази її своєчасного направлення або вручення позивачу в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані. Як підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема заявою позивача на ім`я начальника Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 23 липня 2026 року, копію оскаржуваної постанови позивач фактично отримав на руки вперше лише 23 липня 2026 року під час особистого ознайомлення з матеріалами відкритого відносно нього виконавчого провадження. Враховуючи, що адміністративний позов було подано до суду 28 липня 2026 року, тобто у межах встановленого законом десятиденного строку з моменту, коли позивач фактично дізнався про порушення своїх прав та отримав копію оскаржуваної постанови, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними, а пропущений строк — поновленим.

Надаючи оцінку правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністрачних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач у справі, будучи належним чином повідомленим про розгляд позову шляхом доставки ухвали про відкриття провадження до його електронного кабінету в системі «Електронний суд», у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав та повністю ухилився від обов`язку надання будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.

Суд зазначає, що диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Водночас дослідженою у судовому засіданні копією військового квитка серії НОМЕР_1 від 06.03.2025 року підтверджується, що позивач ОСОБА_1 станом на дату винесення оскаржуваної постанови 08 березня 2025 року вже пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, був визнаний придатним до військової служби, 06 березня 2025 року призовною комісією Олександрійського району Кіровоградської області був зарахований у запас і того ж дня, 06.03.2025 року, призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 року з направленням до військової частини НОМЕР_5 , де з 07 березня 2025 року зарахований до списків особового складу на посаду курсанта на підставі наказу № 71. Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови позивач уже перебував у статусі військовослужбовця Збройних Сил України та проходив службу.

Відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за дисциплінарними статутами. За вчинення правопорушень на загальних підставах військовослужбовці притягуються лише за визначений статтею 15 КУпАП перелік правопорушень, до якого статті 210 та 210-1 КУпАП не належать. Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на громадян України, призваних на військову службу, в повному обсязі поширюється дія статутів Збройних Сил України, зокрема Дисциплінарного статуту ЗСУ. Оскільки позивач станом на 08.03.2025 року мав статус військовослужбовця, відповідач не мав законних повноважень притягувати його до адміністративної відповідальності на загальних підставах.

Крім того, відповідно до пункту 10 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу. Вказана імперативна норма повністю виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП та зобов`язувала відповідача закрити провадження у справі.

Окрім цього, наявні у матеріалах справи докази підтверджують грубе порушення відповідачем встановленої законом процедури розгляду справи. Статтями 268 та 277-2 КУпАП визначено, що розгляд справи здійснюється в присутності особи, яка притягається до відповідальності, а за її відсутності — виключно у разі наявності даних про її своєчасне та належне сповіщення про час і місце розгляду справи. Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач викликався для участі у розгляді справи на 08 березня 2025 року.

Суд зазначає, що системний аналіз норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що повідомлення військовозобов`язаних про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період може здійснюватися шляхом направлення відповідних повісток засобами поштового зв`язку. Водночас, відповідно до частини шостої статті 258 КУпАП, в особливий період постанова за статтями 210 та 210-1 КУпАП може бути винесена без складання протоколу виключно у випадку, якщо особа не з`явилася на виклик без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за умови обов`язкової наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою виклику.

Всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України та вимогам ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29 липня 2026 року, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав суду відзиву на позовну заяву та повністю ухилився від обов`язку надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у тому числі й копії поштового конверта рекомендованого відправлення № 0610204127851 (про наявність якого визначено в оскаржуваній постанові) чи повідомлення про його вручення (або повернення).

Хоча в тексті оскаржуваної постанови № 178 відповідач односторонньо посилається на те, що доказами вини позивача є копія конверта АТ «Укрпошта» № 0610204127851 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», будь-які первинні документи на підтвердження цього факту в матеріалах судової справи відсутні. Сама по собі оскаржувана постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень, а не доказом вчинення проступку чи доказом дотримання процедури сповіщення особи. За відсутності в матеріалах судової справи оригіналів або належним чином засвідчених копій поштових документів, які б беззаперечно підтверджували факт відправлення повістки ОСОБА_1 та її повернення, відповідач не довів суду наявність у нього законних підстав для застосування спрощеної (безпротокольної) процедури розгляду справи, передбаченої частиною шостою статті 258 КУпАП. Порушення вказаного обов`язку призвело до протиправного позбавлення позивача процесуальних прав, гарантованих статтями 256, 268 КУпАП.

Суд також зазначає, що відповідно до Примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи. Відповідач не спростував доводи позовної заяви позивача про те, що позивач у встановлений законом 60-денний строк успішно оновив свої військово-облікові дані в електронному вигляді та отримав відповідний військово-обліковий документ через мобільний застосунок «Резерв+». Відповідач мав усі технічні та правові можливості отримати актуальні дані про позивача з реєстрів в автоматичному режимі електронної взаємодії, що в силу закону виключало адміністративну відповідальність.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну спрямованість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, діє принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів. Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція, представлена суб`єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву», що особа винна.

Оскільки відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень. Сама по собі постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень, а не доказом вчинення проступку. Враховуючи, що обов`язок доказування в даній справі покладено саме на відповідача, яким суду не надано встановлених законом доказів вини позивача, суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відповідно відсутності в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.

Частиною третьою статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи відсутність доказів вини ОСОБА_1 та інші порушення при винесенні оскаржуваної постанови, що описані вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскаржувана постанова має бути скасована, а справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовому розподілу та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають виключно фактично понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до суду із цим позовом без сплати судового збору з огляду на свій статус військовослужбовця Збройних Сил України, який проходить службу по мобілізації. Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем судового збору при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір не може бути стягнутий з позивача. Водночас, оскільки позивач фактично не поніс витрат на сплату судового збору при зверненні до суду, у суду відсутні правові підстави для стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача.

Оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають механізму стягнення судового збору з відповідача — суб`єкта владних повноважень до Державного бюджету України у разі задоволення позову особи, яка була звільнена від його сплати або не сплачувала його при зверненні до суду, судові витрати у виді судового збору за цим позовом розподілу не підлягають та з відповідача не стягуються. Інших судових витрат учасниками справи не заявлено, тому вони судом не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 227, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 178 від 08 березня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повне рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя Орловський В.В.