Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №461/1576/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/1576/26 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 33/811/1192/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гриб Ніни Павлівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гриб Ніни Павлівни на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року,

встановив:

цієї постановою, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції більш серйозного правопорушення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років 9 (дев`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів, з оплатним вилученням транспортного засобу, що належить правопорушнику, а саме: HUMMER H2, VIN – НОМЕР_1 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 23.02.2026 о 05 год 45 хв у м. Львові по проспекту Свободи керував транспортним засобом з ознаками алкогольного та наркотичного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідала обстановці, розширені зіниці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 24.02.2026 року у м. Львові ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На вказану постанову захисник адвокат Гриб Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування зазначає, що оскаржувана постанова не містить належного, обґрунтованого доказу щодо наявного складу в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим дана постанова підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Вказує, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є доказом відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Також зазначає, що відсутні відеозаписи здійснення поїздки та перебування за кермом автомобіля ОСОБА_1 .

Наявність в матеріалах справи рапортів та довідок слід сприймати як упереджене ставлення працівників поліції, оскільки перший протокол складено 23.02.2026, а протокол № 599386 складено 24.02.2026, що доказує сам факт складання в порушення процедури.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року зазначає, що 17.04.2026 розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , копію постанови останній не отримував, в матеріалах справи відсутні докази вручення останньому копії постанови, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість захисник адвокат Гриб Н.П. не заперечила проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника адвоката Гриб Н.П. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Апеляційний суд погоджується із висновком судді про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надано належну правову оцінку.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 599386, складеним 24.02.2026; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598669, складеним 23.02.2026; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2026; відеозаписом подій, з якого вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, крім того, водієві було роз`яснено наслідки такої відмови; копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2026 серії ЕНА № 6709887 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; рапортами працівника поліції; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 23.02.2026 року, з якої вбачається, що згідно з інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 12.04.2025 року, посвідчення водія серії НОМЕР_3 ; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 24.02.2026 року, з якої вбачається, що згідно з інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 12.04.2025 року, посвідчення водія серії НОМЕР_3 ; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 23.02.2026 року вбачається, що з згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 22.12.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 11.11.2025 року правопорушення, перебаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 24.02.2026 року вбачається, що з згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 01.02.2026 року управлінням патрульної поліції у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 01.02.2026 року правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн, та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.

Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно доводів наведених апелянтом про відеозапис події, то апеляційний суд не бере до уваги доводи в частині їх неналежності та недопустимості, при цьому звертає увагу, що крім відеозапису вина ОСОБА_1 підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами про які згадано вище.

Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону, застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Як вбачається із матеріалів справи судом першої інстанції ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції більш серйозного правопорушення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років 9 (дев`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів, з оплатним вилученням транспортного засобу, що належить правопорушнику, а саме: HUMMER H2, VIN – НОМЕР_1 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 серії ЕПР1 № 599386, водій ОСОБА_1 , 23.02.2026 о 05 год 45 хв у м. Львові по проспекту Свободи керував транспортним засобом марки “Tesla CYBERTRUCK”, НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає можливість застосування оплатного вилучення транспортного засобу як додаткового адміністративного стягнення. Однак застосування такого стягнення повинно здійснюватися з урахуванням положень ст. 28 КУпАП, які визначають правову природу та межі застосування оплатного вилучення, а також фактичних обставин конкретної справи.

Із матеріалів справи встановлено, що на момент вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla CYBERTRUCK», який належить іншій особі. Водночас оплатне вилучення суд першої інстанції застосував щодо транспортного засобу марки «HUMMER H2», який перебуває у власності ОСОБА_1 , однак не використовувався ним під час вчинення адміністративних правопорушень, не був знаряддям їх вчинення та не є предметом, безпосередньо пов`язаним із подією правопорушення.

За таких обставин транспортний засіб марки «HUMMER H2», VIN – НОМЕР_1 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 не відповідає критеріям предмета, визначеним ст. 28 КУпАП, а тому застосування до нього оплатного вилучення є безпідставним та таким, що суперечить вимогам закону. Факт належності цього транспортного засобу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, сам по собі не є достатньою правовою підставою для застосування такого виду адміністративного стягнення за відсутності його безпосереднього зв`язку із вчиненим адміністративним правопорушенням.

Апеляційний суд вважає, що приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції залишив вказане поза увагою та за результатами розгляду справи застосував оплатне вилучення транспортного засобу.

В силу ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, із виключенням з такої застосування оплатного вилучення у ОСОБА_1 , транспортного засобу.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,

постановив:

поновити захиснику адвокату Гриб Ніні Павлівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гриб Ніни Павлівни задоволити частково.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення – змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року застосування оплатного вилучення транспортного засобу марки HUMMER H2, VIN – НОМЕР_1 , 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який повернути власнику або уповноваженій ним особі.

В решті постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук