Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №462/3789/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/3789/26 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С.

Провадження № 33/811/1294/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Басюр Лесі Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Басюр Лесі Миколаївни на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 09 липня 2026 року,

встановив:

цією постановою, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 гривні 60 копійок судового збору.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 20.04.2026 о 21 год 49 хв за адресою м. Львів, вул. Самійла Величка, 1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» тест № 2206, результат 1.70 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисник адвокат Басюр Л.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Задовольнити викладені в розділі клопотання про безпосереднє дослідження та витребування доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не встановив належним чином конкретну подію правопорушення, не усунув істотну суперечність щодо дати, не навів доказу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , формально оцінив фрагментарні відеозаписи, не перевірив безперервний зв`язок між зафіксованим видихом та результатом 1,70 проміле, не дослідив походження і повноту відеофайлів та документи на прилад «Drager», не надав мотивованої відповіді на вирішальні заперечення захисту.

Зазначає, що за змістом постанови огляд від 25.04.2026 покладено в основу висновку про керування 20.04.2026. Суд не визначив, яка саме подія є предметом розгляду, не пояснив, чому встановив 20.04.2026 всупереч відеозаписам і письмовим матеріалам, та не оцінив допустимість зміни істотної обставини протоколу подальшим службовим рапортом.

У поданому клопотанні просить витребувати від Управління патрульної поліції у Львівській області: первинні, не скорочені, й не перекодовані відеозаписи події за 25.04.2026 з усіх технічних засобів, зазначених у матеріалах справи, а також із відеореєстратора службового автомобіля екіпажу “Омега-703”; файли, їх службові назви, контрольні суми, відомості про дату, час, суб`єкта та спосіб експорту, журнал уввімкнення і вимкнення відповідних бодікамер, а також відповідні записи з журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації; пояснення походження файла “Unknown.mpeg” та його відповідності первинному запису; чинне на 25.04.2026 свідоцтво про повірку «Drager Alcotest 6820»; оригінали протоколу ЄПР1 № 650053, атк огляду, направлення, чека тесту № 2206, рапорту про виправлення дати та постанови ЕНА № 7088252 разом із матеріалами, на підставі яких її винесено; відомості про службовий склад екіпажу та викликати інспектора Півторака Ю.Р. для пояснень щодо особистого спостереження за рухом, причин відсутності відео маневру, розрив між файлами, оформлення акта та виправлення дати.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість захисник адвокат Басюр Л.М. не заперечила про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника адвоката Басюр Л.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.

Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650053 від 25.04.2026(а.с.1); роздруківці з приладу “Alkotest Drager 6820”, результат тесту 1,70 ‰(а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2026 (а.с.5); відеозаписах з нагрудних реєстраторів інспекторів патрульної поліції(а.с.4); рапорті працівника поліції від 26.04.2026(а.с.6); рапорті працівника поліції від 25.04.2026(а.с.7); та іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.

З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, яким забезпечені працівники поліції, з дотриманням вимог Інструкції. Результат тесту, становив 1,70 ‰, що підтверджується також відповідною роздруківкою, яку ОСОБА_1 засвідчив підписом.

При апеляційному розгляді не встановлено, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом приладу “Драгер”, чи наполягав на проведенні освідування у медичному закладі, що спростовує доводи апеляційної скарги.

Окрім цього, як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу “Alkotest Drager 6820” у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, яка не відповідає обстановці. У графі “з результатами згоден” наявний підпис ОСОБА_1 , що свідчить про згоду останнього з вказаним результатом (а.с.3).

Окрім цього, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння на приладі “Драгер”, результат тесту – 1,70 ‰. При цьому жодних заперечень щодо справності приладу “Драгер” не висловлював.

Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650053 від 25.04.2026 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував та жодних заперечень щодо правомірності проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп`яніння із використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» не висловлював.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не визначився із датою події адміністративного правопорушення та безпідставно поклав в основу своїх висновків результати огляду від 25.04.2026, тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату 20.04.2026, є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складений 25.04.2026, а всі матеріали, що підтверджують подію правопорушення, зокрема акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд, роздруківка результату тестування за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та інші матеріали справи, стосуються саме події, яка мала місце 25.04.2026. При цьому з рапорту працівника поліції від 26.04.2026 вбачається, що зазначення у протоколі дати 20.04.2026 є технічною помилкою, про що було окремо повідомлено. За таких обставин наведена розбіжність не свідчить про існування різних подій чи зміну фактичних обставин правопорушення, а є очевидною технічною опискою, що підтверджується сукупністю інших доказів, які є взаємоузгодженими та однозначно вказують на дату вчинення адміністративного правопорушення — 25.04.2026.

Відтак доводи захисника про невизначеність предмета розгляду та недопустимість урахування зазначеної обставини під час оцінки доказів є необґрунтованими.

Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення, та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.

Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова є незаконною є безпідставними.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Оскільки, водій ОСОБА_1 25.04.2026 о 21 год 49 хв за адресою м. Львів, вул. Самійла Величка, 1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» тест № 2206, результат 1.70 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, жодним чином не спростовано.

Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.

Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються.

Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Басюр Лесі Миколаївни залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 09 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук