Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №570/1109/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1109/26

провадження № 2-о/570/99/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

її представника адвоката Харчук В.І.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ та в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів заявника та заінтересованої особи в порядку окремого провадження цивільного судочинства справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,

у с т а н о в и в:

покликаючись на те, що відсутні документальні відомості про обставини повернення дошлюбного прізвища бабусі по батьківській лінії спорідненості представник заявника адвокат Василь Харчук у поданій через "Електронний суд" до суду 05 березня 2026 року заяві просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабою ОСОБА_1 .

Заявник у суді свою заяву підтримала та пояснила, що встановлення даного юридичного факту необхідно їй для оформлення спадщини по заповіту після смерті бабусі як онуки.

Представник заявника у суді просив заяву задоволити та встановити факт родинних стосунків, оскільки наявні розбіжності не є помилками учасників.

Заінтересована особа у судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою заявника, проти задоволення заяви не заперечує, оскільки заявник отримала спадщину від бабусі за заповітом. По суті розповіла, що бабуся мала дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , одружившись, отримала прізвище ОСОБА_5 . У цьому шлюбі у неї народилася донька ОСОБА_6 (в шлюбі ОСОБА_7 ), яка давно померла, і мала доньку ОСОБА_8 та синів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Також бабуся народила їх батька ОСОБА_12 , який також вже помер і мав сина ОСОБА_13 , доньок ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (заявника) та її - ОСОБА_16 . Коли бабуся на початку 2000 рокі отримувала український паспорт, то вказала дівоче прізвище ОСОБА_4 і саме на нього отримала паспорт. Чому так сталося- їй невідомо, можливо дід з бабою були формально розлучені, але про це нікому не відомо, хоча до його смерті багато років тому проживали разом, чи паспорт отримала по відновленому свідоцтві про народження. У будинку проживали дід, баба, їх батьки та вони - четверо дітей.

Суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_17 , його батьками вказані ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та витребуваний судом актовий запис про його народження. Він помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_20 - заявник у справі, її батьками вказані ОСОБА_17 та ОСОБА_21 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_22 заінтересована особа у справі, її батьками вказані ОСОБА_17 та ОСОБА_21 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68307801 від 28.01.2022 заведена спадкова справа № 69057001 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Новостав Рівненського району Рівненської області.

У витребуваній судом пенсійній справі спадкодавця наявні документи як на прізвище " ОСОБА_4 ", так і на прізвище " ОСОБА_5 " зокрема власноручно написані заяви, копія паспорта і РНОКПП, трудова книжка, довідка про місце проживання, де вказані невістка та онуки - учасники справи.

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявник скористався правовою допомогою.

Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачає, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Предметом розгляду даної заяви є встановлення факту, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що з нього випливають.

Оскільки з документів учасників справи неможливо встановити родинні стосунки, то у заявника виникли обставини для звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі №947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявник як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, які ніким з учасників справи не заперечуються, заява про встановлення факту породжує юридичні наслідки для заявника.

Суд вважає, що встановлення юридичного факту, про який просить заявник, знайшов повне підтвердження в судовому засіданні і його об`єктивність не викликає в суду сумніву, враховуючи неможливість отримати заявником необхідних документів для реєстрації вказаного факту, суд вважає обґрунтованими доводи заявника і має підстави для задоволення заявлених вимог.

Оцінюючи зазначені доказі, суд приходить до висновку що ці докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми в розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України та підтверджують факт родинних відносин заявника і спадкодавця як онуки по батьківській лінії спорідненості.

Встановлені судом обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , є бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . При цьому анкетні дані щодо батьків у заявника та заінтересованої особи співпадають.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повідомляє, що при ухваленні судом рішення відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин.

Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідною бабою по батьківській лінії спорідненості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Кушнір Н.В.

Повне судове рішення виготовлене 06 серпня 2026 року.