Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №569/13585/26
Суддя: Кучина Н. Г.
Справа № 569/13585/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
04 червня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, адвоката Андрієнко І.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 квітня 2012 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після реєстрації шлюбу позивач взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_6 . Під час шлюбу у подружжя народилися спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року по справі № 569/9868/24 шлюб було розірвано.
На даний час діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю в м. Рівне, батько дітей останні декілька років проживає за кордоном.
Позивач самостійно несе витрати на дітей щодо харчування, одягу та взуття, предметів гігієни, житла, необхідного лікування, в тому числі стоматологічних послуг, оплату зборів в навчальний заклад, купівлю підручників, зошитів та інших канцтоварів, проїзд до місця навчання, купівлі гаджетів та обладнання до нього, поповнення рахунку телефонів дітей, розваг та оздоровлення, відвідування музеїв та інших закладів. Відповідач є працездатним та може забезпечити участь у матеріальному утриманні спільних дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 08 червня 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив спрощене позовне провадження в справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з`явилася. 04.08.2026 від її представника, адвоката Андрієнко І.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2842067 від 05.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.08.2014.
Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що повернулися на адресу суду, ухвала суду про відкриття провадження у справі на 16.07.2026 та судова повістка на 04.08.2026 повернулися з відмітками адресат відсутній.
Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки судові повістки, направлені судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання повернулися відправнику з відміткою адресат відсутній, тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи те, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, відтак суд проводить розгляд справи згідно зі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 27 квітня 2012 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.04.2012, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 261.
Після реєстрації шлюбу позивач взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_6 . Під час шлюбу у подружжя народилися спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 12 липня 2013 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 01 вересня 2017 року.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2024 року по справі № 569/9868/24 шлюб було розірвано.
На даний час діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю в м. Рівне, батько дітей останні декілька років проживає за кордоном.
З витягу з реєстру територіальної громади № 2026/008707239 від 28.05.2026 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26.08.2004 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З витягу з реєстру територіальної громади № 2026/008708303 від 28.05.2026 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.08.2013 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З витягу з реєстру територіальної громади № 2026/008708304 від 28.05.2026 слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.09.2017 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач самостійно несе витрати на дітей щодо харчування, одягу та взуття, предметів гігієни, житла, необхідного лікування, в тому числі стоматологічних послуг, оплату зборів в навчальний заклад, купівлю підручників, зошитів та інших канцтоварів, проїзд до місця навчання, купівлі гаджетів та обладнання до нього, поповнення рахунку телефонів дітей, розваг та оздоровлення, відвідування музеїв та інших закладів. Відповідач є працездатним та може забезпечити участь у матеріальному утриманні спільних дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Враховуючи те, що домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дітей відсутня, а протилежного суду не доведено, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх дітей.
Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України), суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Таким чином, стягнення аліментів необхідно присудити з 04 червня 2026 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 України ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дітей, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 280 - 283, 289, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в інтересах та на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 05.08.2026.
Суддя Н. Г. Кучина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua