Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №559/2296/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2296/25

Провадження № 2/559/96/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Турянська Лілія Миколаївна, до ОСОБА_2 про поділ в натурі спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Адвокат Турянська Л.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі спільного майна. В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 11.03.1994 з фонду майна державної комунальної власності сім`єю позивачки було отримано квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (батько позивачки), ОСОБА_4 (мати позивачки), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (колишній чоловік позивачки) та ОСОБА_7 (донька позивачки) в рівних частках кожному. Донька позивачки ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідна свідоцтва про право на спадщину, позивачка є спадкоємцем 1/5 частини вказаної квартири. Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті 1/5 частина квартири перейшла у спадок матері позивачки ОСОБА_4 . Мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивака успадкувала після смерті матері 2/5 частини у праві спільної часткової власності на чотирьох кімнатну квартиру по АДРЕСА_1 . Таким чином позивачці на праві власності належить 4/5 вказаної квартири. 1/5 частина вказаного нерухомого майна належала чоловікові позивачки ОСОБА_6 , з яким позивачка розлучилася ще 08.09.1995. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті він проживав у сім`ї свого племінника ОСОБА_8 , тобто по факту саме племінник - відповідач у справі, є спадкоємцем майна покійного чоловіка, прийняв спадщину, однак не оформив її нотаріально. Де на даний час перебуває відповідач, позивачці не відомо, зв`язку з ним не підтримує, в спільній квартирі він не з`являвся, участі в утриманні не брав. Все зумовлює неможливість спільного володіння та користування майном. Тому просить припини право власності ОСОБА_8 на 1/5 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 , визнати за позивачкою право власності на вказану частку квартири та виплатити ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 128 000 грн. в якості компенсації вартості 1/5 частки нерухомого майна.

30.06.2026 представниця позивача адвокат Турянська Л.М. заявила клопотання про заміну неналежного відповідача на належного та подала до суду позовну заяву у новій редакції, у якій просить припини право власності ОСОБА_9 на 1/5 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 , визнати за позивачкою право власності на вказану частку квартири та виплатити ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 128 000 грн. в якості компенсації вартості 1/5 частки нерухомого майна.

29.07.2026 на адресу суду надійшла заява представниці позивачки про зменшення позовних вимог, згідно якої зазначає, що оскільки сторони знайшли спільну мову щодо спільного майна та відповідачем по справі було подано нотаріально посвідчену заяву про відмову від виплати компенсації за 1/5 часину нерухомого майна, просить лише припинити право власності ОСОБА_9 на 1/5 частину квартири за адресою АДРЕСА_2 та визнати за позивачкою право власності на вказану частку квартири.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 21.0.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивачки про витребування доказів.

Ухвалою суду від 29.10.2026 винесено ухвалу про витребування додаткових доказів, підготовче засідання відкладено. 01.07.2026 ухвалою суду замінено неналежного відповідача ОСОБА_8 на належного ОСОБА_9 , підготовче засідання відкладено.

В підготовче засідання сторони не з`явилися. Представниця позивачки згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без її участі.

Відповідачка ОСОБА_9 згідно заяви, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинта А.Є., позовні вимоги визнає у повному обсязі. Зазначила, що погоджується на припинення її права власності на 1/5 частку квартири за адресою АДРЕСА_1 та визнання права власності за ОСОБА_10 . Від грошової компенсації на вказану частку квартири відмовляється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбу із ОСОБА_6 . 08.09.1995 шлюб між ними було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.30).

Виконавчим комітетом Дубнівської міської Ради народних депутатів міста Дубно 19.05.1992 ОСОБА_3 було видано Ордер на житлове приміщення №200 на право зайняття окремої квартири за адресою АДРЕСА_1 . Склад сім`ї останнього вказаний наступний: ОСОБА_3 - наймач, ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_6 - зять та ОСОБА_7 - онука (а.с.15).

11.03.1994 Фондом майна державно-комунальної власності Дубенської міської Ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на житло, згідно якого квартира по АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.14).

Зі змісту позовної заяви слідує, що донька позивачки ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Стадійчук О.В., позивачка є спадкоємцем 1/5 частки чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 (а.с.18).

Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті 1/5 частка квартири по АДРЕСА_3 перейшла у спадок до ОСОБА_4 . Разом з тим, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Хомич О.С., позивачка успадкувала після смерті матері ОСОБА_4 2/5 частки чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 (а.с.19).

Відтак, ОСОБА_1 являється власником 4/5 частки вказаної квартири.

20.06.2023 на замовлення ОСОБА_1 комунальним підприємством «Архітектор» видано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.20-21).

Власником 1/5 частки зазначеної вище квартири був бувший чоловік позивачки ОСОБА_6 .

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.147-148).

Згідно довідки №469/02-14, виданої Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області 18.08.2023, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_4 . Будинок належав племіннику померлого ОСОБА_8 . Дані обставини також зазначені у аналогічній довідці від 16.11.2023 (а.с.32,33).

Також, судом встановлено, що 02.01.2008 ОСОБА_6 зареєстрував шлюб із ОСОБА_9 . Після укладення шлюбу остання змінила прізвище на « ОСОБА_9 ». Зазначені обставини також підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.144-146, 172).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , 28.07.2019 ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с.173).

Згідно заяви ОСОБА_9 , нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинта А.Є та зареєстрованої у реєстрі за №321, ОСОБА_9 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на 30.06.2026 їй відомо, що спадкове майно покійного чоловіка складається із 1/5 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 . У вказаній заяві остання також зазначила, що погоджується на припинення її права власності на вказану частину квартири та визнання права власності за ОСОБА_1 . Від грошової компенсації від частки у зазначено нерухомому майні відмовляється (а.с.171).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №53/14 від 12.11.2024, провести поділ квартири за адресою АДРЕСА_1 між двома співвласниками у співвідношенні часток 1/5 до 4/5 не виявляється можливим, виходячи з технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері будівництва (а.с.105-111).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11 Верховний Суд України вказував, що аналіз статті 365 ЦК України свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Під час розгляду справи відповідачка визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тож, дослідивши надані сторонами докази, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачка є власницею 4/5 частки квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Інша 1/5 частина зазначеної квартири належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.03.1994 року. Після його смерті право власності на вказану 1/5 частку в порядку спадкування перейшло до відповідачки - ОСОБА_9 . Таким чином, сторони є співвласниками об`єкта нерухомого майна на праві спільної часткової власності.

Разом з тим, оскільки згідно наданого до матеріалів справи висновку судової будівельно-технічної експертизи, здійснити поділ спірного нерухомого майна або виділити в натурі частки у співвідношенні 1/5 до 4/5 не виявляється технічно можливим та сторони дійшли згоди щодо припинення права власності відповідачки на її частину і визнання права власності за позивачкою, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. На думку суду, такий спосіб захисту є єдиним ефективним способом остаточного врегулювання майнового спору між співвласниками.

Керуючись ст. 4, 10, 18, 44, 76, 81, 88, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 69, 70, 71, 83, 364, 365 ЦК, 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст. 120 ЗК України суд,-

ВИРІШИВ:

позов задовольнити: припинити право власності ОСОБА_9 на 1/5 частину житлової квартири АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлової квартири АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, адреса вул. Лисенка, 11 офіс 6, м. Дубно, Рівненської області, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_6

Відповідачка: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.Ю. Жуковська