Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №550/818/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/818/26

Провадження №1-кп/550/101/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2026 за №12026175450000082 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще. Чутове, Чутівського району, Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2026 року близько 23:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу території кафе-бар «Димок», що по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку зі своєю знайомою ОСОБА_5 , під час якої вирішив спричинити їй тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , 16.05.2026 року близько 23:30 год., перебуваючи за вищевказаною адресою діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопив обома руками за нижню частину тулубу потерпілої ОСОБА_5 та різким рухом ліворуч відкинув останню в бік, внаслідок чого потерпіла впала на землю, чим заподіяв шкоду її здоров`ю у вигляді порушення анатомічної цілісності тканин.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, садна шкіри обличчя справа та ділянки правої вушної раковини та гематоми м`яких тканин ділянки правого передпліччя з плечовим суглобом, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в умисному нанесенні ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано та надав суду показання, що точної дати не пам`ятає, але подія приблизно сталася в травні 2026 року поблизу території кафе-бар «Димок», що по АДРЕСА_2 . У вечері відпочивав з друзями як побачив, що між молодими людьми почалася бійка, як сам почав брати участь в ній, точно не пам`ятає. Під час бійки побачив як ОСОБА_5 била його друга ззаду, в той же момент ОСОБА_4 підбіг до неї і відкинув її в сторону. З приводу вчиненого щиро каявся.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання, що 16.05.2026 року близько 23:30 год. перебувала разом з подругами кафе-барі «Димок», після того як вийшла з подругою з вбиральні побачила як декілька молодих хлопців б`ють лежачого чоловіка. Подруга відразу сказала, що потрібно йому допомогти, підбігши до чоловіка нахилилася до нього, щоб подивитися чи все з ним впорядку і в якому він стані бо можливо йому потрібна допомога. Коли потерпіла пробувала допомогти чоловіку до неї ззаду підбіг ОСОБА_4 і жорстко відкинув в сторону, потерпіла дуже сильно вдарилася головою і відключилася. Після того як прийшла до тями ОСОБА_4 уже не було на місці події, а вона викликала поліцію, яка потім доставила її до лікарні адже їй було дуже зле. В лікарні потерпілій зробили МРТ і поставили діагноз закрита черепно-мозкова травма, також на тілі потерпілої були значні садна та синці.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченою суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності її позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за її згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої, а також вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, так як показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення предбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України відноситься до кримінального проступку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він: відповідно до довідки виконавчого комітету Чутівської селищної ради №02.1-05/174 від 02.06.2026 ОСОБА_4 не являється депутатом Чутівської селищної ради; відповідно до довідки КНП «Чутівська ЦРЛ» №509 від 18.06.2026 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відповідно до довідки №56-17062026/53720 на вимогу про судимість ОСОБА_4 , останній в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 раніше в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, думку потерпілої з приводу виду та міри покарання, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у вигляді обмеження волі, яке на переконання суду є достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Перешкод для призначення даного виду покарання судом не встановлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 125 ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеженням волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 06.08.2026.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі – флеш носій «AGi 32 GB Micro SD» об`ємом пам`яті 32 GB - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1