Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №539/3548/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3548/26

Провадження № 3/539/595/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 130 КУпАП не притягувався;

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Права, передбачені ст. 268 КУпАП, правопорушнику роз`яснено.

ВСТАНОВИВ:

19.07.2026 року о 16-38 год. в с. Терни, вул. Тернівська, 29, Лубенський район, водій ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом ATMOS dkm-7 без державного номерного знаку, потужністю 2000 Вт, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно 19.07.2026 року о 16-38 год. в с. Терни, вул. Тернівська, 29, Лубенський район, керував електроскутером ATMOS dkm-7. Перед керуванням він вживав сидр, а потім поїхав на річку. Він не знав, що заборонено керувати електроскутером в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено наступне.

19.07.2026 року о 16-38 год. в с. Терни, вул. Тернівська, 29, Лубенський район, водій ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом ATMOS dkm-7 без державного номерного знаку, потужністю 2000 Вт, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, результат тесту 0,62 %о, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Факт правопорушення зафіксовано на бодікамеру.

Факт правопорушення підтверджується: відеозаписом, наявним в матеріалах справи; результатом тесту алкотестеру Драгер від 19.07.2026 о 16-41 год, результат – 0,62%о; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 зазначив, що згоден з результатами огляду; направленням ОСОБА_1 на медичний огляд, письмовими поясненнями ОСОБА_1 наявними в матеріалах справи та наданими ним в судовому засіданні та іншими матеріалами справи.

З вищенаведеного протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, доданих до нього, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за такі правопорушення:

- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

- передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів;

- відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Стаття 27 КУпАП - штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення на водія - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалось.

Відповідно до п. 1.10. ПДР України, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.

До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 керував електроскутером марки ATMOS dkm-7, який обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому на підставі викладеного вище вказаний електричний скутер є транспортним засобом в розумінні положень, що підлягають застосуванню при вирішенні питання про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З вищевикладеного слід зробити висновок, що електроскутер є транспортним засобом, а ОСОБА_1 у ситуації, що розглядається, був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України.

Виходячи з вищевикладеного, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , який скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і тому суддя вважає за необхідне піддати правопорушника адміністративному стягненню, визначеному у санкції статті, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 27, 33-35, 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 221, 282, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.Д. Бєссонова