Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №537/4261/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2380/2026

Справа № 537/4261/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В., за участю секретаря Туль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог та доводів позивача.

Представник позивача – Ткаченко М.М. звернулась до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 482967106 від 09.11.2019 у розмірі 6749,72 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що 09.11.2019 між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, шляхом підписання оферти на укладання про надання кредиту № 482967106, у відповідності до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6298.00 грн, строком до 13.11.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0.01%.

У порушення умов кредитного договору № 482967106 від 09.11.2019 про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_2 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує платежі, в результаті чого, станом на 10.01.2023, відповідач має заборгованість в розмірі 6749.72, грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5118.44 грн. ,аборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 778.30 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 392.66 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 341.69 грн., нараховані 3% річних -118.63 грн.

Між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "ФК "Флексіс" 17.05.2021 року укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого АТ "Альфа-Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "Флексіс" право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 09.11.2019, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та боржником ОСОБА_2 .

Між ТОВ "ФК "Флексіс" та ТОВ "Вердикт Капітал" 18.05.2021 укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Флексіс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 09.11.2019, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та боржником ОСОБА_2 .

Між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" 10.01.2023 укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТЦЕНТР" право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 482967106 від 09.11.2019.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Аргументи учасників справи.

Відповідачка відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16.07.2026 року позов залишено без руху та надано час на усунення недоліків

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13.07.2026 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явися, у позовній заяві просив суд справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги просить, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , яка повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, не повідомила про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представник позивача.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

09.11. 2019 між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» укладено договір № 482967106.

Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 6298.00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 13.11.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0.01 %

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 10.01.2023, заборгованість ОСОБА_2 за договором № 482967106 становить 6749,72 грн з яких: хаборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5118.44 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 778.30 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 392.66 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн. інфляційні збитки - 341.69 грн., нараховані 3% річних -118.63 грн.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» було укладено договір факторингу №2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», право вимоги до боржників, в тому числі за договором № 482967106 від 09.11.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2

18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитним договором, у тому числі за договором № 482967106 від 09.11.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" було укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТЦЕНТР" право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до вказаного Договору факторингу, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 65771,74 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5118,44 грн, заборгованість за відсотками 778,3 грн., пеня 392, 66 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання, згідно ст. 625 ЦК України 460, 32 грн.

Згідно зі статтею 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.1054ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ "КОЛЛЕКТЦЕНТР" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку, оскільки не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст.141ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" сплачено 2662,10 грн судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 0664710103 від 25.06.2026 року.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача по справі на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів:

- Договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та АО "Лігал Ассістанс".

- заявку на надання юридичної допомоги № 2105 від 01.05.2026, згідно якої ТОВ "КОЛЛЕКТЦЕНТР" та АО "Лігал Ассістанс" погодили надання правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2

- Витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, згідно якого адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" надано ТОВ "КОЛЛЕКТЦЕНТР" наступні послуги: надання усної консультації кількістю 2 години, вартістю 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, кількістю 2 годин, вартістю 6000 грн.

При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та значення справи для сторони, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13,76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором № 482967106 від 09.11.2019 у розмірі 6749 гривень 72 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" витрати по сплаті судового в сумі 2662 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено та підписано 06.08.2026 року.

Суддя Маханьков О.В.