Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №524/8286/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №524/8286/26

Суддя: Мельник Н. П.

Справа № 524/8286/26

Провадження №2-а/524/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

представника позивача (адвоката) Щепілова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа без самостійних вимог Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 27.02.2026 № R374825 про притягнення його адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На обґрунтування позову зазначено, що постанова є незаконною, підлягає скасуванню з таких підстав.

22.02.2026 позивач, керуючи транспортним засобом у м. Кременчуці на вул. І. Приходька, зупинений посадовими особами органів Національної поліції України, які після перевірки документів, зобов`язали останнього під їх супроводом рухатися у напрямку буд. № 12 на АДРЕСА_1 . Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували в цьому приміщенні, повідомили позивачу про необхідність пройти військово-лікарську комісію (далі – ВЛК). Під час проходження якої стан здоров`я позивача різко погіршився, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 викликали на місце події невідкладну медичну допомогу. Позивач з 22.02.2026 з 17:58 по 27.02.2026 проходив лікування у КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька».

Спірна постанова складена 27.02.2026, тобто в день, коли позивач перебував ще на лікуванні. За час перебування за адресою АДРЕСА_1 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомлялося позивачу про порушення ним вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Повісток про виклик до ТЦК та СП позивач 22.02.2026 не отримував, відомостей про про місце, час та дату розгляду справи не повідомлялося.

Звертає увагу на відсутність посилань у постанові № R74825 від 27.02.2026 про складення протоколу про адміністративне правопорушення, інформації про роз`яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП. Відсутні посилання на відповідну частину ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та про мобілізацію», вимоги якої порушено.

Позивач вважає, що за відсутності його викликів до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП, що є підставою для визнання протиправною та скасування спірної постанови.

06.07.2026 ухвалою суду позов залишений без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

13.07.2026 представником позивача надана заява про усунення недоліків позову.

20.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі із призначенням її до розгляду.

27.07.2026 судове засідання відкладене за клопотанням представника позивача у зв`язку із неявкою відповідача з метою забезпечення права відповідача на подання відзиву на позовну заяву.

06.08.2026 у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у них, просив задовольнити. Просив суд застосувати ч. 4 ст. 159 КАС України, згідно якої неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Позивач у судове засідання не з`явився, надавши суду 27.07.2026 заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував в повному обсязі

Представником третьої особи в заявах від 27.07.2026,31.07.2026 клопотав про розгляд справи за їх відсутності, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

Представник відповідача правом надання відзиву або пояснень по суті справи на не скористався. Будь-яких інших заяв, клопотань стороною відповідача не надано.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Оскільки відповідачу доставлено ухвалу про відкриття провадження у спарві до електронного кабінету, як і судові повістки про виклик до суду у судове засідання на 27.07.2026 та 06.08.2026, враховуючи, що судове засідання 27.07.2026 відкладалося з метою забезпечення права відповідача на подання відзиву, відсутність відомостей про поважність причин неподання відзиву, суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час, місце розгляду справи, визначеної ч. 1 ст. 268 КАС України, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Із позову слідує, що 22.02.2026 позивач, керуючи транспортним засобом у м. Кременчуці на вул. І. Приходька, зупинений посадовими особами органів Національної поліції України, які після перевірки документів, зобов`язали останнього під їх супроводом рухатися у напрямку буд. № 12 на вул. Юрія Руфа в м. Кременчуці. Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували в цьому приміщенні, повідомили позивачу про необхідність пройти ВЛК. Під час проходження якої стан здоров`я позивача різко погіршився, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 викликали на місце події невідкладну медичну допомогу.

Як зазначено, в позові за час перебування за адресою АДРЕСА_1 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомлялося позивачу про порушення ним вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Повісток про виклик до ТЦК та СП позивач 22.02.2026 не отримував, відомостей про про місце, час та дату розгляду справи не повідомлялося.

Протилежного відповідачем не доведено, документів на спростування зазначеного не надано.

Із виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 слідує його госпіталізація 22.02.2026 о 17:58 до КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» у ВАзЛІТ (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії) (реанімація). 24.02.2026 о 10:30 переведений у неврологічне відділення з інсультним блоком, звідки виписаний 27.02.2026.

Спірна постанова складена 27.02.2026, тобто в день перебування позивача на лікуванні в зазначеному медичному закладі.

Зі змісту постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слідує, що підставою стало його нез`явлення за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим ОСОБА_1 допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд звертає увагу, що у вказаній постанові відсутні відомості про те, з якою саме метою повинен був з`явитися позивача до відповідача. Відсутні відомості про вручення зазначеної постанови для позивача або направлення засобами поштового зв`язку на адресу його проживання / реєстрації.

Відповідачем не надані відомості про особистий підпис позивача про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. Не надано документів на підтвердження надсилання повістки засобами поштового зв`язку.

Пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 56 0, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП або його відділу є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відомості про повідомлення позивачем ТЦК та СП іншої адреси місця проживання матеріали справи не містять.

Відтак, матеріали справи не містять доказів направлення повістки для позивача та його обізнаність про необхідність прибуття за викликом до ТЦК та СП. Зазначеного стороною відповідача не надано. Протилежного суду не доведено, доказів на спростування не надано, зокрема доказів на підтвердження завчасного отримання позивачем повістки.

Згідно зі ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП, будучи належним чином повідомленою про дату, час, місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол також не складається у разі, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

У спірній постанові та в матеріалах справи не зазначено відомостей про складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача або підстав для його нескладення.

Відповідачем не надано доказів того, що протокол не складався.

Відомості про отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення позивачем відсутні.

З урахуванням наведеного в сукупності, судом не встановлено в діях позивача складу адміністративного правопорушення, яке полягає у неприбутті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Протилежного відповідачем суду не доведено та доказами не спростовано, зокрема матеріалами ТЦК та СП притягнення позивача до відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів (п. 1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливо лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджена належними доказами.

Спірні правовідносини у цій справі склалися щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію .

Абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан, який у подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, виконання якого забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: (1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; (2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; (3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; (4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; (5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих ст. 268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена за відсутності позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відомості про обізнаність позивача із датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 284 КУпАП встановлює, що постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За умови, коли відповідачем не спростовано зазначене вище належними доказами, трактуючи всі сумніви на користь особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, суд вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у діях позивача не доведений, тому позов підлягає задоволенню.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 , відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду.

Інших вимог у позовній заяві не зазначено та у судовому засіданні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 9 - 11, ч. 3 ст. 210-1, ст. ст. 268, 278-280 КУпАП, ст. ст. 77, 139, 241-246, 255, 268-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № R374825, постановлену 27.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_6 , сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 532 грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ,

третя особа Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34987562, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, 43.

Суддя Н. П. Мельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua