Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №377/450/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/450/26

Провадження №2/377/472/26

06 серпня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Кононової Н.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

У С Т А Н О В И В:

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 104, 105, 110-112 СК України, просить розірвати шлюб, укладений 12.11.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 листопада 2020 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 495.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач знаходиться з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 12 листопада 2020 року, про що Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №495. Сімейне життя між сторонами не склалося. За час спільного проживання відносини між ними поступово погіршувалися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. З березня 2026 року вони з відповідачем проживають окремо, спільного побуту не ведуть, спільного бюджету не мають.

Ухвалою судді від 09 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 06 серпня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином через електронний кабінет. До суду 06.08.2026 в підсистемі «Електронний суд» надіслала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням про отримання процесуальних документів. До суду 06.08.2026 відповідач подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12 листопада 2020 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 12 листопада 2020 року зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 12 листопада 2020 року зроблено відповідний актовий запис за № 495. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_4 .

Як вбачається із змісту позовної заяви, сімейне життя між сторонами не склалося. За час спільного проживання відносини між ними поступово погіршувалися, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. З березня 2026 року сторони проживають окремо, спільного побуту не ведуть, спільного бюджету не мають. Позивач не має наміру продовжувати сімейні відносини з відповідачем, оскільки вони суперечать її інтересам.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, пункту 3 статті 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, яка виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.

Як зазначено у позовній заяві, спір про розподіл майна мж сторонами відсутній, спільних дітей вони не мають.

У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач не змінювала прізвище, то після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 532,48 гривень, інша частина судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12 листопада 2020 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 495.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_4 .

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області повернути ОСОБА_1 532 гривень 48 копійок сплаченого судового збору при поданні позову згідно платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №64a59ef4-6b0c-433f-bf0d-cd4385c1cf86 від 28.04.2026, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи №377/450/26, провадження №2/377/472/26.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 532 гривень 48 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено 06 серпня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька