Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №372/4697/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4697/26

Провадження № 3-932/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 серпня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АД №975081 від 18.07.2026 року, 11.07.2026 року гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП в с. Слобідка, а саме вчинив штовханину із іншою особою – ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та суду пояснила, що вона належним чином виконує свої батьківські обов`язки, а її син 11.07.2026 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. За фактичних обставин 11.07.2026 її сина кілька разів вдарив дорослий чоловік першим і тільки після цього її син завдав захисного удару.

З письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року вбачається, що в той день він зі своїми друзями катався на мотоциклах у с. Слобідка. Коли вони проїжджали центр с. Слобідка, то на дорогу вибіг невідомий чоловік, який вдарив чи зачепив його друга та хотів зробити теж саме і з ним. Із цим чоловіком у них виник словесний конфлікт, в ході якого цей чоловік вдарив його в обличчя, а він дав йому «здачі» і почав відходити, щоб припинити конфлікт. Однак, дорослий чоловік продовжував йти до нього та повалив на землю, щоб бити ногами. Але його відтягнули небайдужі люди. Коли він лежав на землю, невідомо хто задув газовим балоном цього чоловіка.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а також долучене відео, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В зв`язку з чим автоматичне притягнення батьків (або осіб, які їх замінюють) до юридичної адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП лише в зв`язку з настанням події вчинення їх неповнолітньою дитиною у віці від 14 до 16 років адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, прямо суперечить положенням частини 2 статті 61 Конституції України

Тому, за вчинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 184 КУпАП може наступати щодо батьків (осіб, які їх замінюють) неповнолітнього, лише якщо вчинення неповнолітнім цього правопорушення стало наслідком ухилення його батьків (осіб, які їх замінюють) від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання їх неповнолітньої дитини.

При цьому, про ухилення від виконання батьківських обов`язків не свідчить лише поведінка неповнолітнього, в діях батьків має міститись склад невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, про що в протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не вказано взагалі.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що в діях ОСОБА_1 міститься склад ухилення нею від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення її неповнолітніми сином віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

За таких обставин, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, диспозиція частини 3 статті 184 КУпАП відсутня взагалі.

З досліджених доказів вбачається виникнення в неповнолітнього ОСОБА_2 в ситуації, що склалася 11.07.2026 року, права на необхідну оборону, вказаний факт підтверджується долученим ОСОБА_1 відеозаписом із фасадної частини будівлі, перед якою відбувалися події.

Так, відповідно до положень частини першої та другої статті 19 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Згідно з положеннями частин першої третьої статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, що є обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 184, ст.ст. 9, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г.В. Висоцька