Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №754/2203/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 754/2203/26

Провадження № 2-о/369/437/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Худинець Д.С.

за участі

заявниці ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин

заінтересовані особи Маньківська державна нотаріальна контора Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року заявник звернувсь до Деснянського районного суду міста Києва з даною заявою. Свої вимоги мотивував тим, що вона є донькою ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому документи на підтвердження родинних зв`язків мають розбіжності в написанні імені матері заявниці, що є перешкодою у оформленні заявницею спадкових прав на майно померлої матері. З метою підтвердження родинних зв`язків, заявниця зверталась до органів державної реєстрації актів цивільного стану, однак останній не вдалось вирішити вказане питання в позасудовому порядку. Після подання заяви до нотаріальної контори державним нотаріусом Маніківською державною нотаріальною конторою Черкаської області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено щодо необхідності підтвердження родинних зв`язків між заявницею та померлою ОСОБА_4 , відтак заявниця вимушена звернутись до суду із зазначеною заявою.

Просила суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року цивільну справу передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року витребувано у Маньківській державній нотаріальній конторі Черкаської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 червня 2026 року до суду надійшла від Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При розгляді справи заявник вимоги заяви підтримав. Просив заяву задоволити.

У судовому засіданні заінтересовані особи підтримали подану заяву та просили суд задоволити.

У судове засідання представник заінтересованої особи Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області направили до суду клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, просили вирішити відповідно до вимог закону.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому в графі «батьки» зазначено - батько ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 25 травня 1971 року Чорнокамянським сільЗАГС Маньківського району Черкаської області.

Заявниця ОСОБА_1 до укладення шлюбу з ОСОБА_8 носила дівоче прізвище « ОСОБА_9 », про що свідчить свідоцтво про укладення 18 червня 1994 року шлюбу, свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 , виданого Червокамянською сільською радою Манківського району Черкаської області.

У відповідності до свідоцтва про смерть виданого Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради 18.06.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років.

Заявниця позбавлена можливості оформити спадкові права щодо майна померлої ОСОБА_4 через наявність розбіжностей в написанні імені матері, а саме в документах є неточності в написанні імені « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 ».

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась мати заявниці – ОСОБА_12 , про що свідчить посвідка про народження № НОМЕР_2 , видана Відділом актів громадянського стану.

Державним архівом Черкаської області 10.12.2025 видано архівну довідку та копію актового запису про народження, а також зазначено, що у книзі реєстрації актів про народження по с. Крачківка Буцького району Київської області (наразі Уманський район Черкаської області) містяться відомості: ПІБ народженої: « ОСОБА_13 », батько « ОСОБА_14 », мати: « ОСОБА_15 », актовий запис №71 складено 30.11.1937 року.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16.01.2026 року, 14.02.1955 року складено актовий запис про шлюб №3, зареєстрований між ОСОБА_16 (дошлюбне прізвище) та ОСОБА_6 .

В судовому засіданні заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котрі є рідними сестрами заявниці, пояснили, що ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є їх рідною матір`ю, що також підтверджується наданими свідоцтвами про їх народження.

У відповідності до постанови державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори від 11.02.2026, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю доказів родинних відносин.

У зв`язку з наявними розбіжностями в імені матері, а саме « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 », заявниця позбалена можливості оформити спадкові права щодо майна, що залишилося після смерті матері.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив відмову від неї.

Ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

У видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини.

Частиною 1 ст.319 ЦПК України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1, 7 постанові № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

У ході дослідження матеріалів справи та перевірки їх доказами суд прийшов до висновків, що знайшли своє підтвердження наступні факти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 .

Зазначені факти підтверджується наявними у справі доказами, дослідженими судом під час розгляду справи, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявника у інший спосіб не може довести факт родинних відносин і зазначені обставини перешкоджають подальшому оформленню ним спадкових прав у визначений законом спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.

Відтак, сплачений заявником при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст.ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи Маньківська державна нотаріальна контора Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ