Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №363/4959/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"05" серпня 2026 р. Справа № 363/4959/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі призначено суддю Рукас О.В.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967851 від 26.07.2026 року вбачається, що 26.07.2026 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, вхопив за шию, чим завдав фізичного болю без видимих тілесних ушкоджень та завдав шкоди психологічному здоров`ю.

Також було встановлено, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26.12.2025 року у справі № 363/7777/25, яка набрала законної сили 06.01.2026, ОСОБА_1 вже притягувався до відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства повторно протягом року з моменту накладення адміністративного стягнення.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 подав до суду заяву у якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та посвідчив що дійсно 26.07.2026 року відбулася сварка колишньою дружиною ОСОБА_2 , разом з тим конфлікт спровокувала остання, тому він вимушений був захищатися та в подальшому викликати поліцію.

Потерпіла ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення в яких наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Посвідчила, що її колишній чоловік систематично приїздить в стані сп`яніння до будинку де проживає вона з дітьми, провокує конфлікти. 26.07.2026 року ОСОБА_1 в черговий раз перебуваючи в будинку намагався душити її руками та погрожував вбивством, внаслідок чого, вона була змушена звати на допомогу. ОСОБА_1 був агресивний, виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою, закривав своєю рукою їй носа та рот, так, що вона не могла дихати. Коли ОСОБА_1 відволікся на їх дитину, вона змогла вибігти з будинку на вулицю. На її крики прибігли сусіди, стали вмовляти ОСОБА_1 вгамуватися, та в цей час вона забігла до будинку, та зачинила двері. Але ОСОБА_1 через відчинене вікно заліз до будинку та продовжив конфлікт. Стверджувала що вона боїться за своє життя, оскільки ОСОБА_1 їй постійно погрожує. Діти також налякані поведінкою батька ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП єдиними уповноваженими суб`єктами на збирання доказів є органи та посадові особи, що відповідно до чинного законодавства мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим суд, на розгляд якого передаються протоколи про адміністративне правопорушення, складені уповноваженими особами (органами публічної влади чи посадовими особами), не має повноважень щодо самостійного та ініціативного збирання доказів як на підтвердження винуватості, так і на підтвердження невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлення або спростування обставин та фактів вчиненого правопорушення. У противному випадку це призведе до перебирання судом на себе функцій обвинувачення, що суперечить правовій природі та призначенню суду в межах провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Так, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Для встановлення події правопорушень, зазначених ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

З наданих суду пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 застосовував фізичне та психологічне насильство до неї (своєї колишньої дружини), адже її пояснення деталізовані та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, що вказує на їх правдивість.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967851 від 26.07.2026 року, складений у присутності ОСОБА_1 та особисто ним підписаний; зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому не виявлено;

- рапортом ст. інспектора - чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Кухара О.М. від 27.07.2026 року, зареєстрованому в єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі Вишгородського РУП ГУНП в Київській області «Інформаційний портал Національної поліції»;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.07.2026 року від ОСОБА_2 , в якому остання прохає вжити заходів щодо ОСОБА_1 , який вчинив домашнє насильство;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.07.2026 року та від 05.08.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.07.2026 року та від 05.08.2026 року;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 26.07.2026 року;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 26.07.2026 року;

- рапортом поліцейського СПДН Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Чорного В.;

- копією рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.05.2026 року у справі №754/2418/26 про розірвання шлюбу;

- витягом з бази ІПНП України щодо ОСОБА_1 ;

- копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26.12.2025 року у справі №363/7777/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка набрала законної сили 06.01.2026;

- копією паспорта ОСОБА_1 ;

- копією паспорта ОСОБА_2 .

Доводи ОСОБА_1 , викладені у поданій до суду заяві, про те, що конфлікт був спровокований ОСОБА_2 , а він лише захищався та викликав працівників поліції, суд оцінює критично та відхиляє. Зазначені пояснення є способом реалізації права на захист і спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності, при цьому вони не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі. Натомість обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та не містять істотних суперечностей, у зв`язку з чим підстав для прийняття доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у вчиненні домашнього насильства повторно протягом року з моменту накладення адміністративного стягнення, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; провину ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення вважаю доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З урахуванням того, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що стягнення ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується на користь держави судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 23,33, 40-1,268,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.

Суддя О.В. Рукас