Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №362/2362/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2362/26

Провадження 3/362/850/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді Сухаревої О.В., за участі прокурора Берестюка Б.П., особи, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Мамася М.О.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жашків Черкаської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , старшого офіцера відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ПС ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ),

ВСТАНОВИВ:

Підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, на яку покладено обов`язки старшого офіцера відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), у період з 23.12.2025 по 22.01.2026 не передав отриманий ним особисто вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 стосовно підполковника ОСОБА_2 до служби діловодства військової частини НОМЕР_1 для попереднього розгляду, реєстрації, підготовки проекту резолюції та надання на розгляд керівництву військової частини НОМЕР_1 . Крім того, ОСОБА_1 23.12.2025, не будучи визначеним у встановленому порядку виконавцем вироку суду від 20.08.2025 або працівником, якому безпосередньо доручено виконання, на власний розсуд визначив порядок його вирішення, без реєстрації документа та без розгляду командиром військової частини НОМЕР_1 долучив цей вирок до особової справи ОСОБА_2 . Після отримання 22.01.2026 листа Офісу Генерального прокурора від 21.01.2026 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 22.01.2026 № 31ад про прийняття вироку суду від 20.08.2025 до виконання.

При цьому, за весь період служби ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_1 відрахування в дохід держави у розмірі 20% із суми його грошового забезпечення, як то визначає вирок суду, не здійснювалось.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що юридична адреса військової частини НОМЕР_1 є АДРЕСА_3 , однак фактично вона розташована в АДРЕСА_4 , де і відбувається вся діяльність частини, пов`язана із документообігом.

Захисник – адвокат Мамась М.О. просив направити справу до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Прокурор Берестюк Б.П. вказав, що протокол направлено за наявною в них інформацією за місцем розташування військової частини, якою за в офіційними документами є АДРЕСА_3 . Про те, що фактична адреса військової частини відрізняється від юридичної йому нічого не відомо, хоча таку можливість він не виключає.

Постановою суду від 20.04.2026 за клопотанням сторони захисту, вказану справу направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.05.2026 підсудність справи визначено за Васильківським міськрайонним судом Київської області, і після надходження справи до суду 25.06.2026 призначено судове засідання.

Під час судового засідання ОСОБА_1 свою вину заперечив, вказав, що він не є суб`єктом вказаного правопорушення, а також про те, що вказаний вирок вже надходив на виконання до цих подій, які йому інкримінуються, а він лише прийняв його копію і долучив до справи.

Захисник – адвокат Мамась М.О. підтримав позицію свого підзахисного, просив оголосити перерву для надання відповідних підтверджуючих документів.

Вказане клопотання судом задоволено, однак станом на 06.08.2026 ні захисник, ні ОСОБА_1 до суду не з`явились, будь-які додаткові документи (докази) до суду не надали.

Прокурор Берестюк Б.П. підтримав протокол, заперечив щодо доводів, наведених стороною захисту, оскільки до військової частини у встановленому законом порядку вирок надійшов на виконання саме 23.12.2025, його прийняв як відповідальна посадова особа саме ОСОБА_1 і не звернув до виконання, а долучив до особової справи, тому просив визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та закрити провадження на підставі ст. 38 КУпАП.

Враховуючи все вище зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у судовому засіданні 06.08.2026 у відсутності ОСОБА_1 та його захисника на підставі наявних в справі письмових доказів з врахуванням пояснень та позицій, висловлених ОСОБА_1 та його захисником в попередніх судових засіданнях, оскільки це не суперечить вимогам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справі є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. При розгляді справи, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності.

Суд заслухавши учасників провадження, дослідивши всі наявні у справі письмові матеріали, приходить до наступних висновків.

Частиною другою ст. 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, і який діє на теперішній час..

Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхнево, тощо.

Вироком суду від 20.08.2025 засуджено ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком 2 роки із відрахуванням в дохід держави у розмірі 20% із суми грошового забезпечення, з позбавленням права обіймати посади в ЗСУ, інших органах влади, що пов`язані з можливістю впливу на нарахування заробітної платні підлеглим працівникам, контролем за обліком робочого часу підлеглих працівників строком на 2 роки.

Вирок суду згідно розпорядження 03.12.2025 направлено на виконання до в/ч НОМЕР_2 .

Наказом командувача підполковника ОСОБА_2 призначено офіцером штабу в/ч НОМЕР_1 , і вирок суду з в/ч НОМЕР_2 передано до в/ НОМЕР_3 .

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 47 КВК України протягом трьох днів після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначаються розмір відрахувань у дохід держави з грошового забезпечення, строк, протягом якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома засудженого військовослужбовця. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.

23.12.2025 заступник начальника штабу в/ч НОМЕР_2 майор ОСОБА_3 згідно розносної книги (реєстру) передала вирок до в/ч НОМЕР_1 , а саме: особисто підполковнику ОСОБА_1 , про що свідчать відмітка у розносній книзі, напис на копії розпорядження, відтиск печатки «для пакетів» військової частини НОМЕР_1 та його особистий підпис.

Однак, підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою в/ч НОМЕР_1 , у усупереч вимог п.п. 1.13.8, 3.3, 3.8.1, 3.8.2, 3.9.1.1, 3.9.3 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2024 № 40 та п.п. 1.1, 1.3 Функціональних обов`язків особового складу відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », затверджених ТВО начальника штабу – заступника командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 10.01.2020, не передав отриманий ним особисто вирок до служби діловодства для розгляду керівництвом в/ч НОМЕР_1 , на власний розсуд долучивши його до особової справи ОСОБА_2 .

Посилання сторони захисту, що підполковник ОСОБА_1 , не є посадовою особою, яка несе відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП в частині належного виконання судових рішень, суд не приймає до уваги.

Так, згідно примітки до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Відповідно до наказу командувача ПС ЗСУ від 26.10.2023, підполковника ОСОБА_1 з 26.10.2023 призначено на посаду старшого офіцера відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Повітряних Сил Збройних Сил України.

Згідно, п.п. 1.1, 1.3 Функціональних обов`язків особового складу відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », затвердженими ТВО начальника штабу – заступника командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 10.01.2020 (далі – Функціональні обов`язки від 10.01.2020), визначено, що старший офіцер відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідає за своєчасне та якісне відпрацювання відомостей тощо, що входять до його компетенції; організацію роботи з листами, скаргами і заявами з питань проходження військової служби. Також він зобов`язаний: забезпечувати вжиття заходів щодо правильного вирішення подальшого службового використання офіцерського складу; здійснювати постійний контроль за станом роботи з кадрами; здійснювати розгляд листів, заяв, скарг, пропозицій що стосуються роботи з офіцерами.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 , обіймаючи посаду старшого офіцера відділу персоналу штабу управління повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ПС ЗСУ, відповідно до своїх функціональних обов`язків, наділений організаційно-розпорядчими обов`язками, тобто є військовою службовою особою.

Таким чином, отримавши зазначений вирок суду, підполковник ОСОБА_1 був зобов`язаний передати його до служби діловодства в/ч НОМЕР_1 , однак цього не зробив.

Така бездіяльність фактично унеможливила своєчасний розгляд судового рішення командиром військової частини НОМЕР_1 та призвела до затримки виконання вироку суду, у тому числі в частині відрахування в дохід держави 20 % із суми грошового забезпечення військовослужбовця у дохід держави за грудень 2025 року та січень 2026 року.

Посилання сторони захисту, що вказаний вирок вже був прийнятий до виконання раніше, про що було відомо, а офіцер ОСОБА_1 лише повторно прийняв копію вироку і долучив до особистої справи, також спростовуються наданими суду матеріалами.

Так, згідно відповіді начальника штабу в/ НОМЕР_3 вирок Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2026 за період з 22.09.2025 по 22.12.2025 на виконання до частини не надходив.

При цьому, відповідь від 27.11.2025 стосується не виконання вироку у встановленому КПК та КВК України, а опрацювання листа Департаменту ВКР СБУ від 07.11.2025 в частині переведення ОСОБА_2 на іншу посаду.

Отже, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Разом з тим, у відповідності до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду строків, передбачених ст.38 КУпАП, відповідно до якої стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Зазначене адміністративне правопорушення є триваючим, тобто вчиненим у період з 23.12.2025 по 22.01.2026, отже, на момент розгляду справи судом пройшло більше ніж три місяці з моменту вчинення та виявлення інкримінованого особі правопорушення, тому провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з моменту її постановлення.

Суддя Сухарева О.В.