Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №293/1431/25 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: витребування майна із чужого незаконного володіння

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №293/1431/25

Суддя: Проценко Л. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1431/25

Провадження № 2/293/115/2026

06 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

І.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

21.11.2025 ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АМ №1155278 від 18.11.2025, звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

За змістом позову представник позивача просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 належне ОСОБА_1 на праві власності майно: золоту каблучку 585 проби, вагою 2,26 грама вартістю 11300 грн; золоту каблучку 585 проби, вагою 1,25 грама, вартістю 4800 грн; золотий ланцюжок 585 проби вагою 9,36 грама, вартістю 48 672 грн, золоту підвіску 585 проби вагою 4,71 грама, вартістю 24 492 грн.

В обгрунтування позову представник позивача зазначає, що позивач мала у власності вище зазначені золоті прикраси. У квітні 2025 року до позивача додому приїхала ОСОБА_2 , яка є її двоюрідною сестрою. Позивач показала їй свої прикраси. Оскільки у позивача в будинку проводився ремонт та були присутні сторонні люди відповідач запропонувала їй передати золоті вироби для зберігання терміном на один місяць. Позивач погодилась та передала золоті прикраси відповідачці на відповідальне зберігання. Після спливу місячного строку позивач звернулась до відповідачки з вимогою повернути належні їй золоті вироби, однак відповідач відмовилась їх повертати. З метою повернення належних їй золотих прикрас позивач зверталась із заявою до Житомирського РУП №1 та просила прийняти міри до ОСОБА_2 . Однак, позивач забрала свою заяву, оскільки ОСОБА_2 пообіцяла їй добровільно повернути золоті прикраси. Разом з тим, після закриття кримінального провадження відповідач категорично відмовилась повертати золоті вироби позивачу, якими заволоділа незаконно.

За даних обставин позивач звернулась до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 28.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження по справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 12:00 год. 22.12.2025 (а.с.17).

22.12.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 10:00 год. 20.01.2026, з метою надання відповідачці можливості підготувати та подати відзив на позовну заяву (а.с.22).

29.12.2025 відповідач подала до суду заяву, в якій просить відкласти розгляд справи в зв`язку з проходженням нею лікування в Німеччині (а.с.26-27).

20.01.2026 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням відповідача на 11:00 год. 24.02.2026 та продовжено строк підготовчого судового засідання на строк не більш як на тридцять днів (а.с.28).

24.02.2026 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить підготовче засідання по справі проводити без участі позивача та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с.32). 15.02.2026 до канцелярії суду надійшла копія заяви ОСОБА_2 , за змістом якої просить відкласти розгляд справи з тих підстав, що вона знаходиться в іншій країні на лікуванні і на даний час їй поновлюють документи для законного перебування та страховку, що займає 2-3 місяці. Просить відкласти розгляд справи на два місяці до 24.04.2026 (а.с.31).

24.02.2026 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 26.03.2026(а.с.34).

23.03.2026 ОСОБА_2 подала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з виїздом за кордон на продовження лікування та обстеження з наданням підтверджуючих документів (а.с.37-41)

26.03.2026 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 27.04.2026. Суд зобов`язав відповідача надати підтверджуючі документи поважності причин неможливості явки до суду (а.с.42-43).

27.04.2026 позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково та вказала, що брала у позивачки ланцюжок, підвіску та медаль її покійного сина. В подальшому ланцюжок та підвіску повернула, медаль загиблого сина ОСОБА_1 зараз у неї.

Судове засідання відкладене за клопотанням представника позивача для врегулювання спору мирним шляхом (а.с.51-53).

01.06.2026 допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав покази, згідно яких йому відомо про те, що його дружина ОСОБА_1 дала на зберігання ОСОБА_2 золоті прикраси: дві каблучки, ланцюжок з підвіскою та медаль їх загиблого сина ОСОБА_7 . Були спроби повернути вказані золоті прикраси добровільно, а також за допомогою працівників поліції, однак, без результату.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що у позивачки ОСОБА_1 на війні загинув син ОСОБА_7 , який був посмертно нагороджений медаллю «За мужність» IIІ ступеня, яку матері загиблого - ОСОБА_1 було вручено для зберігання як пам`ять. Разом з ОСОБА_1 свідок також купувала золоті прикраси, а саме: дві каблучки, ланцюжок з підвіскою у виді тризуба. Їй відомо що зазначені золоті прикраси разом з медаллю ОСОБА_1 передала на зберігання своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_2 , яка до цього часу відмовляється їх віддавати.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив покази вище вказаних свідків. Додатково пояснив, що особисо їздив додому ОСОБА_2 , з метою повернути золоті прикраси та медаль, на що остання відмовилась, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів з заявою для притягнення ОСОБА_2 до кримінальноїх відповідальності. При цьому вказала, що каблучки вона переплавила, а ланцюжок з кулоном та медаллю поверне, коли ОСОБА_1 забере відповідну заяву.

23.06.2026 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 27.07.2026.

27.07.2026 представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач подала до суду заяву про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона має проблеми зі здоров`ям і під час кожного судового засідання переносить стрес. Більше захищати сама себе не має можливості і їй потрібен адвокат. Однак, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем вона просить перенести розгляд справи на невизначений час, коли вона зможе забезпечити себе захисником.

Проте, представник відповідача наполягав на продовженні розгляду справи, оскільки відповідач зловживає своїми правами та навмисно затягує розгляд справи. Просив проводити розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

27.07.2026 суд перейшов до стадії ухваленнея судового рішення, відклавши оголошення його повного тексту на 06.08.2026 об 14 год 00 хв.

ІІІ. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії трьох товарних ярликів та товарного чека на:

- золоту каблучку 585 проби, вагою 2,26 грама вартістю 11300 грн;

- золоту підвіску 585 проби вагою 4,71 грама вартістю 24 492 грн.;

- золотий ланцюжок 585 проби вагою 9,36 грама, вартістю 48 672 грн.;

- золоту каблучку 585 проби, вагою 1,25 грама, вартістю 4800 грн. (а.с.5).

Із копії заяви ОСОБА_1 до ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , яка в квітні 2025 забрала з її будинку в АДРЕСА_1 медаль її сина, який загинув, золотий ланцюжок з кулоном тризуб та два золотих кільця, начебто на зберігання та не повертає їх. Заява зареєстрована 22.07.2025 за №23100 (а.с.6).

Згідно копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 08.08.2025 вбачається, що вона вказує що ОСОБА_1 особисто добровільно віддала на зберігання свої особисті речі, а саме медаль її сина, золотий ланцюжок з кулоном у вигляді «Тризуб». Вподальшому золоті вироби вона повернула, а медаль вказала що буде повернена після сплати їй боргу. Також додала, що два золоті кільця ОСОБА_1 подарувала своїм племінникам, а саме – її дітям (а.с.7).

Із довідки ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУ НП в Житомирській області про результати матеріалів зареєстрованих в ЄО за №23100 від 22.07.2025 вбачається, що 12.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до поліції із заявою, в якій просить її попереднє звернення не розглядати, так як вони розібралися самостійно, претензій з даного приводу ні до кого немає, допомоги не потребує, просить її більше не турбувати та відповідь не надсилати. (а.с.8).

ІV. Національне законодавство, що підлягає застосуванню та висновки суду

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст.387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. З урахуванням специфіки речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. В цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (див. постанову Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Вирішуючи спір про витребування майна, суд зобов`язаний насамперед встановити добросовісність недобросовісність набувача, оскільки від цього залежить застосування статей 387, 388 ЦК України та можливість витребування майна.

Витребувати можна лише те майно, яке є в наявності та фактично перебуває у володінні відповідача. Якщо майно видозмінилося або було перероблене, віндикаційний позов не може бути задоволений, а стягується лише вартість майна.

Відповідачем ОСОБА_2 , в свою чергу, не надано суду доказів щодо фактичної відсутності у неї витребуваних речей.

Разом з тим, судом фактично встановлено недобросовісність набувача витребуваного майна - ОСОБА_2 .

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та показів допитаних свідків підтверджується перебування у власності позивачки золотих прикрас, а саме: золотої каблучки 585 проби, вагою 2,26 грама вартістю 11300 грн; золотої підвіски 585 проби вагою 4,71 грама вартістю 24 492 грн.; золотого ланцюжка 585 проби вагою 9,36 грама, вартістю 48 672 грн. та золотої каблучки 585 проби, вагою 1,25 грама, вартістю 4800 грн, які в подальшому були передані ОСОБА_2 на зберігання. Між сторонами у справі відсутні договірні відносини, що вказує на можливість застосування до цих правовідносин положень ст. 387 ЦК України. Позивач передала відповідачу майно на зберігання, строком на один місяць буз укладення будь яких договорів. Однак, за минуванням вищезанченого сторонами строку та за неодноразовою вимогою позивача відповідач відмовляється його повернути, що вказує на те, що вона утримує майно без жодної правової підстави.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушених прав позивача шляхом витребування спірного майна з чужого незаконного володіння відповідачки.

ІV. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю то відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд враховує надані представником позивача докази (договір про надання правничої допомоги від 21.08.2025, квитанцію про перерахування коштів на рахунок представника позивача - ОСОБА_3 у розмірі 5000,00 грн), також розмір витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу повному обсязі - 5 000 грн.

Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у межах вказаної суми є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння – задовольнити повністю.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 належне ОСОБА_1 на праві власності майно: золоту каблучку 585 проби, вагою 2,26 грама вартістю 11300 грн; золоту каблучку 585 проби, вагою 1,25 грама, вартістю 4800 грн; золотий ланцюжок 585 проби вагою 9,36 грама, вартістю 48 672 грн, золоту підвіску 585 проби вагою 4,71 грама вартістю 24 492 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,,

РНОКПП НОМЕР_2

Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення сткладений та підписаний 06.08.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua