Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №294/778/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

294/778/26

В И Р О К

Іменем України

6 серпня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 , представника потерпілого – адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стовпів Чуднівського району Житомирської області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, неодруженого, проживаючого без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , неповнолітніх дітей на утриманні немаючого, безробітного, військовозобов`язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу положень статі 89 КК України несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2026 року близько 16 години 30 хвилин, він перебував в стані алкогольного сп`яніння на подвір`ї домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебував у вищевказаний час, день та місці, маючи фізичну перевагу над потерпілим, який не міг чинити йому опір, діючи умисно та протиправно, наніс один удар дерев`яною штахетиною по голові малолітньому ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу в лівій тім`яній ділянці, вдавленого перелому тім`яної кістки ліворуч з переходом на ліву лобну кістку, що призвело до епідуральної гематоми (скупчення крові між твердою мозковою оболонкою та кістками черепа), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.

Такими діями, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим йому обвинуваченням винуватим себе визнав повністю та погодився з правовою кваліфікацією, не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, щодо часу, місця, обставин, способу вчинення правопорушення. Дав показання, що в той день перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, за що не пам`ятає, але наніс неповнолітньому ОСОБА_10 удар по голові дерев`яною штахетиною, чим спричинив тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаявся, запевнив суд, що буде надавати потерпілому матеріальну допомогу.

Крім визнавальних показань ОСОБА_4 його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, протоколами огляду домогосподарства будинку АДРЕСА_2 від 22 березня 2026 року та 23 березня 2026 року з ілюстративними таблицями до них, зафіксовано обстановку на місці вчинення правопорушення, вилучено фрагменти дерев`яної дошки та палиці.

Згідно постанови слідчого від 23 березня 2026 року зазначені уламки штахетини та палиці визнано речовими доказами, а відповідно до ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду від 2 квітня 2026 року на них накладено арешт.

Відповідно до інформації, яка міститься у медичній документації (медична карта № 3086), що надана на запит органу досудового розслідування, неповнолітній ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікування у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 91 від 23 березня 2026 року, на підставі даних медичної карти стаціонарного хворого №3086 КНП «Житомирська обласна клінічна дитяча лікарня» на ім`я малолітнього ОСОБА_6 , враховуючи обставини справи, вказані в постанові про проведення судово-медичної експертизи та відповідаючи на поставлені запитання, експерти дійшов висновку, що у малолітнього ОСОБА_6 виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу в лівій тім`яній ділянці, вдавленого перелому тім`яної кістки ліворуч з переходом на ліву лобну кістку, що призвело до епідуральної гематоми (скупчення крові між твердою мозковою оболонкою та кістками черепа), які утворилася від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, не менше як від одного удару таким в проекцію лівої тім`яної ділянки, не виключене в термін та за обставин вказаних в постанові, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя в момент спричинення.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що 22 березня 2026 року близько 16 години її співмешканець ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп`яніння, самого конфлікту між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вона не бачила, ОСОБА_12 виявила за хлівом і бачила на ньому тілесні ушкодження. Свідок повідомила, що надавала кошти на лікування потерпілого, передала кошти на відшкодування шкоди та запевнила, що за необхідності в подальшому також будуть допомагати ОСОБА_12 .

В ході проведення слідчого експерименту (протокол від 23 березня 2026 року) свідок ОСОБА_9 повідомила про обставини подій, що мали місце 22 березня 2026 року, вказав за яких обставин виявила неповнолітнього ОСОБА_6 із тілесними ушкодженнями на голові.

Потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що в той день прийшов до дому до ОСОБА_4 , той почав кричати на нього а потім наніс один удар дерев`яною дошкою, від якого втратив свідомість. На суворій мірі покарання для ОСОБА_13 потерпілий не наполягав, просив не позбавляти його волі.

В ході проведення слідчого експерименту (протокол від 24 квітня 2026 року) потерпілий ОСОБА_6 повідомив про обставини подій, що мали місце 22 березня 2026 року, вказав за яких обставин ОСОБА_4 наніс йому удар дерев`яною дошкою по голові.

23 березня 2026 року в ході проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 на місці показав, як саме та за яких обставин він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 .

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23 березня 2026 року – ОСОБА_4 був затриманий 23 квітня 2026 року об 11 годині 53 хвилин.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 233 від 08 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому діяння тимчасовим розладом психічної діяльності (алкогольним психозом, реактивним станом - патологічне сп`яніння, патологічний афект), недоумством або іншим хворобливим станом психіки, які б позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними не страждав і на даний час не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру.

З урахуванням викладеного, дослідивши в ході судового розгляду всі докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд приходить до переконання, що вони об`єктивно поєднуються між собою, є логічними і послідовними, узгоджуються між собою та поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.

Суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також з урахуванням того, що особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , відповідно до положень статті 12 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_4 в силу положень статі 89 КК України раніше несудимий, і факт його притягнення до кримінальної відповідальності у минулому не береться судом до уваги, оскільки з огляду на усталену практику Верховного Суду (у справах № 647/1831/15-к, № 392/746/20, 331/2771/22 та інші), врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Обвинувачений на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю, безробітний, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, за місцем проживання характеризується позитивно.

Судом також враховується клопотання жителів Стовпівського старостинського округу Чуднівської міської ради (16 осіб) в якому вони лише з позитивної сторони характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 та просять не призначати йому покарання, що пов`язане з реальним позбавленням його волі.

З урахуванням того, що в ході судового провадження обвинувачений визнав свою вину у вчиненні правопорушення, співпрацював з органом досудового розслідування на стадії досудового розслідування, критично оцінює свій вчинок та відшкодував заподіяну шкоду суд приходить до переконання про наявність обставин, що пом`якшують його покарання - щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди.

Обставинами, що згідно положень статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та щодо малолітньої дитини.

Потерпілий та його законний представник на суворій мірі покарання щодо обвинуваченого не наполягали, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявляли, завдана їм моральна та матеріальна шкода відшкодована.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 121 КК України і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції зазначеної норми у мінімального розмірі.

При цьому, беручи до уваги тяжкість злочину, вищезазначені дані про особу обвинуваченого, позицію сторін кримінального провадження і жителів населеного пункту за місце проживання обвинуваченого щодо міри покарання, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частинами 1 та 3 статті 76 КК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів – кошти в сумі 3599,32 грн.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

На підставі положень статті 174 КПК України підлягає скасуванню повністю арешт на майно, речові докази та гроші, що був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду від 02 квітня 2026 року.

З урахуванням того, що обвинувачений тримається під вартою, а суд дійшов до переконання про можливість звільнення його від відбування покарання з випробування, запобіжний захід підлягає скасуванню а ОСОБА_14 , з урахуванням положень частини 1 статті 377 КПК України, слід звільнити з-під варти негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 174, 368, 370-371, 373-374, 376-377 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до частини 5 статті 72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання строк його попереднього ув`язнення з 23 березня 2026 року по 6 серпня 2026 року включно, із розрахунку день за день.

Згідно статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені частинами 1, 3 статті 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Встановити ОСОБА_4 тривалість іспитового строку 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів – кошти в сумі 3599 (три тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 32 копійки.

Після набрання вироком законної сили уламок дерев`яної штахетини та уламок дерев`яної палиці, які зберігається в камері зберігання речових доказів Відділення поліції №2 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області - знищити.

Арешт, що накладений на зазначені речові докази згідно ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 2 квітня 2026 року – скасувати повністю.

Обраний щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити його з-під варти негайно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий ОСОБА_1