Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №285/4879/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/4879/26

провадження № 1-кс/0285/771/26

06 серпня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 та:

прокурора: ОСОБА_3 ,

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Звягелі клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 62025050010015335 від 28 квітня 2025 року

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка Баранівського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 25.02.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 13.06.2024 ОСОБА_5 призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України та направлено для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 75 від 13.06.2024 старшого лейтенанта ОСОБА_5 , призначено на посаду командира взводу інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 144 від 17.08.2024 старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду командира 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти З стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено у встановленому законом порядку до даного часу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію.

Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.

Тобто, воєнний стан в України введено 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено у встановленому законом порядку до даного часу.

Так, старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Однак, старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, о 14 год 00 хв 05.09.2024 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка має розташування підрозділу за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків у військовій частині та визначених місцях служби, до 24.02.2025, поки не з`явився до військової частини НОМЕР_2 , що розташована в АДРЕСА_3 , де відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині) від 05.03.2025 № 67 старшого лейтенанта ОСОБА_5 з 05.03.2025 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_2 , а в подальшому відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 102 старшого лейтенанта ОСОБА_5 переведено та призначено на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 та з 09.04.2025 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_3 , що розташована по АДРЕСА_3 , чим закінчив вчинення кримінального правопорушення.

За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_5 в період часу з 05.09.2024 до 24.02.2025 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини НОМЕР_1 правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.

Крім цього, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 09.04.2025 № 102 старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 та з 09.04.2025 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_3 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) за № 109 від 16.04.2025 старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 та з 16.04.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами), з 05 год 30 хв 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено у встановленому законом порядку по даний час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію.

Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.

Тобто, воєнний стан в України введено 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), з 05 год 30 хв 24.02.2022 запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено у встановленому законом порядку до даного часу.

Так, старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги; віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також: зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) за № 121 від 28.04.2025 старший лейтенант ОСОБА_5 вибув з лінії бойового зіткнення після забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану у шпиталь до ЛСБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військової частини НОМЕР_4 для лікування з 27.04.2025 та в подальшому був госпіталізований до Центральної міської лікарні м. Суми з 27.04.2025.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) за № 123 від 30.04.2025 старший лейтенант ОСОБА_5 переведений для подальшого лікування до військового госпіталя НОМЕР_5 АДРЕСА_1 з 29.04.2025.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) за № 125 від 02.05.2025 старший лейтенант ОСОБА_5 вибув у відпустку для лікування після поранення в с-ще Мар`янівка Звягельського району Житомирської області терміном на 30 діб з 02.05.2025 до 31.05.2025.

Однак, старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 01.06.2025 не повернувся вчасно з відпустки з приводу лікування після поранення до розташування 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 , яка дислокувалася у населеному пункті АДРЕСА_4 , та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків по теперішній час.

За час відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_3 старший лейтенант ОСОБА_5 в період часу з 01.06.2025 по теперішній час обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини НОМЕР_3 правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.

06.08.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Підставою для внесення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, досудовим розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Слідчий також підтримав подане клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також звернув увагу, що підозрюваний є військовослужбовцем, проходив лікування у медичному закладі, тому з об`єктивних причини не міг повернутись до виконання обов`язків військової служби.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечив щодо задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки прокурора, підозрюваного, захисника слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.08.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 178, 183, 184 КПК України та надані докази доводять наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Як слідує із наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, моральний аспект інкримінованого йому злочину, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання так як на виклики слідчого у порядку ст. 135 КПК України не прибував, на телефонні дзвінки не відповідає, сам факт того, що ОСОБА_5 двічі вчинив самовільне залишення двох різних військових частин та його злочинна діяльність була припинена лише під час затримання працівниками поліції так як ОСОБА_5 більше року не вживав заходи щодо повернення на військову службу. Крім цього, на даний час не має постійного місця роботи, раніше вчиняв адміністративні правопорушення та на шлях виправлення не стає.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним даного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у їх вчиненні, а також, його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вказані обставини, приймаючи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що в його діях (поведінці) існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, враховуючи доведення прокурором під час розгляду даного клопотання того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному конкретному випадку не зможе запобігти вказаним існуючим ризикам - слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час дії воєнного стану, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 05 год. 50 хв. 06 серпня 2026 року, без визначення розміру застави.

Визначити строк дії даної ухвали - до 05 год. 50 хв. 05 жовтня 2026 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Звягельському РВП ГУНП в Житомирській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1