Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №276/1165/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Суд: Хорошівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №276/1165/26

Суддя: СЕМЕНЮК А. С.

Справа № 276/1165/26

Провадження по справі №2/276/887/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

02.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між ними та який зареєстрований 20 травня 1989 року виконавчим комітетом Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, актовий запис № 5.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 20.05.1989 сторони уклали шлюб. У шлюбі в них народилося троє дітей, які на даний час є повнолітніми. Спільне життя у сторін не склалося, оскільки між ними зникло взаєморозуміння, розійшлися погляди на сімейні відносини, права та обов`язки подружжя. Вже майже чотири роки вони не проживають як подружжя, не ведуть спільне господарство. Шлюб існує лише формально. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Спору щодо майна у сторін не має, а отже, і спір з даного питання також відсутній. Шлюб носить лише формальний характер, примирення між ними не можливе. Сім`я фактично розпалася, в зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 06 липня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами на адресу його зареєстрованого місця проживання, яка підтверджена відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2983821 від 06.07.2026: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення було вручено 18.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.

У встановлений судом п`ятнадцятиденний строк, відповідач відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не направив, про причини своєї неявки чи неподання відзиву суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований 20 травня 1989 року виконавчим комітетом Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, актовий запис № 5. Після державної реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Дана обставина підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19 червня 2026 року.

Від спільного подружнього життя сторони неповнолітніх дітей не мають, що встановлено з позовної заяви.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі – СК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Згідно із ч. 2 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 51 Конституції України та ст. 5 СК України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Право одного з подружжя на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу передбачено ч. 1 ст. 110 СК України.

Переходячи до вирішення спору по суті, суд керується положеннями ст. 112 СК України. Відповідно до ч. 1 цієї статті, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач у позовній заяві наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи про фактичне припинення шлюбних відносин. Відповідач, будучи обізнаним про наявність у суді справи про розірвання шлюбу, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в якому міг би висловити свої заперечення проти позову або просити суд надати строк для примирення. Така процесуальна пасивність відповідача та його повна байдужість до судового процесу розцінюється судом як опосередковане підтвердження доводів позивача про фактичний розпад сім`ї. Відсутність з боку відповідача будь-яких дій, спрямованих на збереження шлюбу, свідчить про те, що шлюбні відносини між сторонами існують лише формально, а збереження такого шлюбу не відповідає волі та інтересам принаймні одного з подружжя – позивача.

Оскільки відповідач не виявив жодного бажання зберегти сім`ю, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка не просила суд про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 20 травня 1989 року виконавчим комітетом Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, актовий запис № 5.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя А.С. Семенюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua