Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №166/954/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/954/26

Провадження № 2/166/651/26

категорія: 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Омелько Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Представник ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" Столітній Михайло Миколайович звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5056669 від 22.10.2024 в сумі 41997,95 грн , а також понесених судових витрати у виді судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі ТОВ "Лінеура Україна) та ОСОБА_2 укладено електронний договір № 5056669 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови: сума кредиту – 12000 грн; строк кредиту – 360 днів, з 22 жовтня 2024 року по 17 жовтня 2025 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало у повному обсязі та надало йому кредит у сумі 12000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Пунктом 1.2.1. Договору сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).

Враховуючи, зазначені вище умови Договору, 04.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 5056669 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.10.2024 року.

Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору)

Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 2000 грн.

Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 14000 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед первісним кредитором, 28 листопада 2025 року ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу № 28/11/2025 за плату відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 5056669 від 22.10.2024 року в загальній сумі 41997,95 грн, з яких: тіло кредиту – 13999,95 грн, заборгованість за процентами – 27998 грн .

У зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази від АТ КБ «Приватбанк» про перерахування кредитних коштів ОСОБА_2 ..

До суду 22.06.2026 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація за вих. 20.1.0.0.0/7-260607/707-БТ від 12.06.2026 про зарахування 22.10.2024 та 04.11.2024 року на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12000 грн.та 2000 грн

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без його участі,не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явивсяся,відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено даними Укрпошти Трекінг R067219317554.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом установлено, що 22 жовтня 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_2 укладено договір № 5056669 ( а. 14-26) про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі – Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора – 21176. За умовами Кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_2 кредит у розмірі 12000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів , з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1% в день, яка застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4.1 Кредитного договору).

Крім того, 04 листопада 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_2 укладено додатковий договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі – Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора – 45875. За умовами Кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_2 кредит у розмірі 2000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів , з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти за зниженою процентною ставкою в розмірі 0,99 % в день. Сума кредиту на дату укладення цього додаткового договору , з урахуванням платежів , здійснених відповідачем за Договором складає 14000 грн.

ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов Кредитного договору та додаткового договору 22 жовтня 2024 року та 04 листопада 2024 року надало відповідачеві кредит у розмірі 12000 грн та 2000 грн , перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листами ТОВ "ПЕЙТЕК" за вих. 20251201-1691 від 01.12.2025 та 20251201-1693 від 01.12.2025, копією договору на переказ коштів, укладеного між ТОВ ""ПЕЙТЕК" та ТОВ "Лінеура Україна" № 21022-1 від 21.02.2022, інформацією Приватбанку № за вих. 20.1.0.0.0/7-260607/707-БТ від 12.06.2026.

28 листопада 2025 року ТОВ "Лінеура Україна" відступило право вимоги до відповідача за Кредитним договором ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", згідно з договором факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 року.

Згідно до реєстру боржників ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" право вимоги до ОСОБА_2 за кредитними договорами № 5056669 на суму 46897,95 грн , в тому числі 13999,95 грн - заборгованість за сосновною сумою боргу, 27998 грн - за відсотками,4900 –штрафні санкції.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ТОВ "Лінеура Україна", що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 28.11.2025, тобто на момент відступлення права грошової вимоги позивачу за кредитним договором становила 46897,95 грн , в тому числі 13999,95 грн - заборгованість за сосновною сумою боргу, 27998 грн - за відсотками, 4900 грн штрафні санкції.

Про те позивач вважає такими,що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції на суму 4900 грн.Разом з тим, з розрахунку заборгованості ТОВ "Лінеура Україна", що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 28.11.2025 вбачається, що відповідачем сплачено 2100 грн штрафних санкцій , зокрема 24.02.2025 - 1050 грн, 31.03.2025 - 1050 грн, які суд зараховує в рахунок оплати за відсотками , оскільки під час воєнного стану штрафні санкції підлягаю списанню кредитодавцем відповідно до пункту 18 "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України.

За таких обставин сума,що підлягає до стягненню з відповідача за кредитним договором становить 39897,95 грн, з яких: 13999,95 грн – заборгованість за сумою позики; 25898 (27998- 2100= 25898 ) грн - за відсотками .

Відповідачем заборгованість за кредитним договором не спростована, та останньою щодо правильності розрахунків такої заборгованості не надано заперечень.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі – Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між первісним кредитором та відповідачем Кредитного договору та додаткового договору , наявність заборгованості за ним, перехід права вимоги за вказаним договором до позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" заборгованості у загальній сумі 39897,95 грн, з яких: 13999,95 грн – заборгованість за сумою позики; 25898 грн – заборгованість по відсотках.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то суд прийшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10000 грн, які підтверджуються заявкою № 19651 на виконання доручення до Договору № 10 /12-2024 від 10.12.2024 року ( а. с. 46-47) , копією ордера серії АІ № 2212465 від 26.05.2026 ( а. с.28), договором про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" , актом № 19651 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Столітнього М. М. ,рахунком на оплату №19651-26/05-2026 від 26 травня 2026 р.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підстав. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 141 ЦПК України, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2529,27 ( 39897,95 : 41997,95 х2662,4 =2529,27) грн.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2529,27 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, загалом 5529,27 грн .

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-82 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2) заборгованість за договорами про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5056669 від 22 жовтня 2024 року в загальній сумі 39897 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн 95 коп, з яких 13999( тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 95 коп заборгованість за тілом кредиту, 25898 ( двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн - заборгованості за процентами .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" судові витрати, а саме: 2529,27 (дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять ) грн 27 коп судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан