Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №164/1078/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1078/26

п/с 3/164/305/2026

п о с т а н о в а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2026 року. Сел. Маневичі.

Суддя Маневицького районного суду Волинської області Токарська І.С., за участі секретаря Власюка С.В., захисника Орлова О.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ч.5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Із ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь – Каширського РВП ГУНП у Волинській області до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 122 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності через погіршення стану здоров`я, взяти до уваги заперечення його захисника та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП.

Захисник Орлов О.О. просив суд взяти до уваги його письмові заперечення, скеровані на електронну адресу, зазначив, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП. Також на його адвокатські запити, скеровані до ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь – Каширського РВП ГУНП у Волинській області, була надана відповідь, що відсутній відеозапис та логфайли з нагрудної відеокамери, на яку проводилося фіксування складання протоколу. Винуватість ОСОБА_1 щодо того, що він не надав дорогу при повороті ліворуч не підтверджується жодним доказом, окрім як описом, викладеним у протоколі, та заявою ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність в діях його підзахисного складу правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання свідків, поліцейського, дослідивши матеріали, долучені до протоколу та надані сторонами, суд приходить наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 122 КУпАП передбачається відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Частиною 5 указаної статті визначено, що порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №496556 від 18 травня 2026 року вбачається, що ПОГСВГ ВП №1 Камінь – Каширського РВП у Волинській області Власюком Ю.В. складено цей протокол про те, що ОСОБА_1 , 9 травня 2016 року о 19 годині 36 хвилин в с.Цміни по вул. Незалежності, керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN POLO», д.н.з. НОМЕР_1 по другорядній дорозі при повороті ліворуч не дав дорогу автомобілю «AUDI A6”, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, змусив водія змінювати напрямок руху та різко гальмувати, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну обстановку, порушив вимоги п.16.11 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 122 КУпАП.

На підтвердження обґрунтованості складеного протоколу поліцейським було долучено заяву ОСОБА_2 до ВП №1 (сел. Маневичі) від 11 травня 2026 року, відповідно до якої він просить розглянути матеріали та притягнути до відповідальності водія автомобіля «VOLKSWAGEN POLO», д.н.з. НОМЕР_1 , який є односельчанином, і на перехресті не надав перевагу автомобілю під керуванням його сина ОСОБА_3 , який рухався головною дорогою, в результаті чого неповнолітній отримав тілесні ушкодження (а.п.3).

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 18 травня 2026 року, наданих поліцейському ОСОБА_4 , убачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не заперечував фактично обставин події, оскільки підтвердив, що він 9 травня 2026 року близько 19 години 36 хвилин їхав власним автомобілем у магазин і коли виїжджав на головну дорогу з другорядної дороги, по ліву сторону від нього на відстані 200 м рухався на транспортний засіб чорного кольору. Будучи впевненим у змозі завершити свій маневр, він продовжив рух і лише пізніше дізнався, що водій автомобіля вчинив ДТП причиною якої, на його думку, було перевищення швидкості (а.п.4).

Указані письмові пояснення ОСОБА_1 підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, наданим законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , який суд бере до уваги, вважає його належним та допустимим доказом.

Відеозаписом зафіксовано, як, рухаючись по другорядній автодорозі, автомобіль сірого кольору здійснює маневр повороту вліво, тоді як по головній дорозі авто чорного кольору рухається із великою швидкістю.

У судовому засіданні не встановлено причинно – наслідкового зв`язку між указаним епізодом відеозапису та ДТП, яка мала місце в с. Цміни 9 травня 2026 року по вул. Незалежності, оскільки та частина відео не містить достатньої інформації, яка б слугувала доказом у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому, на думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ч.5 ст. 122 КУпАП жодним чином не підтверджується відеоматеріалами, як і не підтверджується іншими, долученими до протоколу письмовими доказами, а саме: поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 від 9 травня 2026 року, оскільки він, як учасник пригоди, може бути зацікавленим у притягнення іншої особи до відповідальності; поясненнями ОСОБА_5 , який є власником пошкодженого внаслідок ДТП домогосподарства і самої пригоди не бачив; схемою до ДТП по вул. Незалежності в с.Цміни від 9 травня 2026 року, яка відображає напрямок руху автомобіля під керуванням неповнолітнього Мельника, сліди гальмування та розташування пошкодженого домогосподарства ОСОБА_5 .

Пояснення допитаного в судовому засідання поліцейського ОСОБА_6 також суд не бере до уваги як доказ, оскільки вони підтверджують лише звернення до поліції законного представника ОСОБА_2 та базуються на його поясненнях, а також відеозаписі, оцінку яким надано судом.

Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_7 надав суду пояснення з приводу фактичних обставин ДТП, оскільки у складі СОГ виїжджав на місце ДТП, через зайнятість нарядів СРПП. Зазначив, що ним було складено схему, опитано учасників, у тому числі неповнолітнього, усі матеріали передано СРПП, оскільки в його повноваження не входить складення протоколів.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_8 – ОСОБА_2 , допитаний в якості свідка, суду надав показання про те, що знає зі слів неповнолітнього сина те, що він рухався автомобілем по головній дорозі в с.Цміни, коли перед автомобілем із другорядної дороги виїхав транспортний засіб під керуванням, як вже потім дізналися, ОСОБА_1 . Син був змушений різко змінити напрямок руху авто, через що заїхав у домогосподарство ОСОБА_5 , пошкодивши паркан та будинок. Зазначив, що неповнолітній син взяв автівку без його дозволу.

Суд приходить висновку, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені доказами в передбаченому законодавством порядку.

У постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а Верховний Суд виснував, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, у суду відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 ч.5 КУпАП.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), у якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У зв`язку з вищевикладеним, приходжу висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 245, 247,251, 280, 283, 284 КУпАП, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її ухвалення до Волинського апеляційного суду.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська