Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №162/428/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/428/26

Провадження № 2-а/162/16/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

1.Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом через пошту 11 травня 2026 року.

Позовна заява з додатками надійшла до Любешівського районного суду Волинської області 21 травня 2026 року.

Ухвалою від 26 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою від 22 червня 2026 року провадження у справі відкрито. Постановлено розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідачем 29 червня 2026 року подано відзив на позовну заяву.

У зв`язку з виконанням судом запиту розгляд справи відкладався.

Справу по суті розглянуто 05 серпня 2026 року.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 серії ВН № 87 від 30 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач не з`явився у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В заперечення викладеного позивач звертає увагу, що має належним чином оформлену відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має групу інвалідності.

ОСОБА_1 періодично оновлює застосунок «Резерв +», за необхідності забезпечує внесення актуальних особистих даних. На початку 2026 року позивач особисто відвідував Центр надання адміністративних послуг Любешівської селищної ради та другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою продовження відстрочки від призову та уточнення особистих даних в списках військовозобов`язаних. Будь-яких претензій щодо військово-облікових документів до позивача не було.

Крім цього, ОСОБА_1 звертає увагу суду, що працівники центру комплектування та соціальної підтримки не поінформували його про складення протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол йому не вручався. Позивач не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

3.Стислий виклад позиції відповідача.

У заяві про розгляд справи без участі, яку судом прийнято як відзив на позовну заяву, відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Згідно з повісткою № 6134132 позивача зобов`язано з`явитися у другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 годину 20 січня 2026 року. Повістку було направлено поштою рекомендованим листом № R067064257525.

Конверт із повісткою було повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. ОСОБА_1 не з`явився у другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом трьох діб від визначеної у повістці дати.

З метою інформувати позивача про розгляд справи за частиною третьою статті 210-1 КУпАП йому було направлено повідомлення про розгляд справи, яке вручено 10 березня 2026 року. ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився.

Протокол про адміністративне правопорушення у справі не складався відповідно до статті 258 КУпАП.

Отже, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 753129 від 11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства.

Згідно з описом вхідного пакета документів ОСОБА_1 05 січня 2026 року звернувся у Центр надання адміністративних послуг Любешівської селищної ради та подав документи з метою отримання відстрочки від призову на військову службу.

Відповідно до інформації з мобільного додатку «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та має відстрочку від призову на військову службу до 09 січня 2027 року.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував та за допомогою електронного цифрового підпису 22 грудня 2025 року підписав повістку № 6134132 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність явки у вказаний відділ комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних на 09 годину 20 січня 2026 року.

У відповідь на запит суду ІНФОРМАЦІЯ_2 листом № 1859 від 05 серпня 2026 року повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний з 15 жовтня 2008 року. Позивач оновив свої військово-облікові дані 05 січня 2026 року як у застосунку «Резерв +», так шляхом особистої явки у другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із змісту оскаржуваної постанови серії ВН № 87, яка винесена 30 березня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 слідує, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , будучи в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 січня 2026 року не з`явився за викликом для уточнення даних. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці № 6134132 дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Позивачу ставиться у вину порушення абзацу 1 частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацу 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» під час дії особливого періоду та вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. На позивача накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17 тисяч гривень.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Вивчивши позовну заяву, додані матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини першої, абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до фабули правопорушення позивачу ставиться у вину неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом 20 січня 2026 року для уточнення військово-облікових даних.

Між тим, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 30 березня 2026 року, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виносячи оскаржувану постанову, не врахував, що позивач фактично виконав вимоги повістки № 6134132 від 25 грудня 2025 року про уточнення даних. До визначеної у повістці дати ОСОБА_1 05 січня 2026 року самостійно оновив свої військово-облікові дані у застосунку «Резерв +» та безпосередньо у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин необхідно констатувати, що розгляд справи відбувся з порушенням статті 280 КУпАП, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

З огляду на викладене суд не вбачає доцільним продовжувати аналіз та мотивувати рішення в частині вказаних у позовній заяві інших підстав для скасування оскаржуваної постанови.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС зазначені витрати необхідно стягнути з відповідача.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246, 286 КАС, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії ВН № 87 від 30 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , РНОКПП позивача: НОМЕР_1 .

Найменування відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ відповідача: НОМЕР_2 .

Суддя В.Д. Глинянчук