Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №161/26090/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26090/25

Провадження № 2/161/6451/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої – судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

представника відповідача – Хомича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір №27.04.2025-100001335, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., зі сплатою відсотків та строком кредитування 168 днів. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у загальному розмірі 14370 грн., з яких: 8000 грн. – тіло кредиту; 3920 грн. – проценти; 2450 грн. – неустойка. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1900 грн. від 10.05.2025 року, на суму 2000 грн. від 10.05.2025 року, на суму 5790 грн. від 10.06.2025 року, на суму 1620 грн. від 20.06.2025 року, на суму 1120 грн. від 04.07.2025 року, на суму 1120 грн. від 19.07.2025 року, що було враховано позивачем під час формування довідки про заборгованість. Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у загальному розмірі 14370 грн., а також судові витрати у справі.

Заочним рішенням суду від 31 березня 2026 року позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.04.2025-100001335 від 27 квітня 2025 року у розмірі 11920 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять) грн., а також понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2009 (дві тисячі дев`ять) грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 31 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено. Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 березня 206 року у справі за позовом ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромскасовано. Призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29 червня 2026 року представник відповідача – адвокат Хомич Д.В. подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що загалом відповідачем підтверджується та не оспорюється факт укладення кредитного договору та отримання коштів у сумі 10 000,00 грн. Проте як вбачається зі змісту позовної заяви, Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата грошових коштів по вищезазначеному кредитному договору: на суму 1900 грн. від 10.05.2025 року, на суму 2000 грн. від 10.05.2025 року, на суму 5790 грн. від 10.06.2025 року, на суму 1620 грн. від 20.06.2025 року, на суму 1120 грн. від 04.07.2025 року, на суму 1120 грн. від 19.07.2025 року. Загальна вартість сплачених платежів становить 13 550,00 грн та відповідно перевищує суму тіла кредиту за вказаним кредитним договором. Вказує, що Відповідач з 05 травня 2023 року є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 по даний час, що підтверджується довідкою форми № 5 від 27 жовтня 2025 року за № 25/22795 виданою Військовою частиною НОМЕР_1 . Тобто, відповідач на момент укладення кредитного договору 27.04.2025 року був діючим військовослужбовцем, а відтак відноситься до осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. Крім того, позовна вимога щодо стягнення з відповідача неустойки не підлягає до задоволення відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27 квітня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір №27.04.2025-100001335, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн., зі сплатою відсотків та строком кредитування 168 днів.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. (п. 5 Заявки).

Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6, 7 Заявки).

Кредитний договір №27.04.2025-100001335 від 27 квітня 2025 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у розмірі, встановленому договором в сумі 10000 грн. (довідка №1-1212 від 12 грудня 2025 року, договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року).

Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за кредитним договором становить 14370 грн., з яких: 8000 грн. – тіло кредиту; 3920 грн. – проценти; 2450 грн. – неустойка.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов?язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов?язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №27.04.2025-100001335 від 27 квітня 2025 року в електронному вигляді.

Представник відповідача у поданому відзиві не заперечував факту укладення кредитного договору його довірителем, а також отримання останнім кредитних коштів та наявності зобов?язання щодо їх повернення, однак зазначив, що відповідач, як військовослужбовець відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звільнений від сплати процентів за користування кредитом, а згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - від сплати неустойки (штрафу, пені).

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Ця норма закону вже була чинною в цій редакції статті на час укладення кредитного договору.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №105 від 05 травня 2023 року та довідку форми № 5 за № 25/22795 від 27 жовтня 2025 року виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 з 05 травня 2023 року є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації

Враховуючи наведене, виходячи з положень ст. 3 «Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на відповідача поширюється дія даного Закону, тому cуд дійшов висновку про можливість застосування до даних правовідносин пільг, передбачених ст. 14 Закону.

Крім того, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який узгоджується з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що відповідач є військовослужбовцем, а спірний кредитний договір не належить до винятків, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд дійшов висновку, що нарахування позивачем процентів за користування кредитом та неустойки є безпідставним.

Суд враховує, що у позовній заяві сам позивач зазначив про сплату відповідачем за кредитним договором грошових коштів у загальному розмірі 13 550 грн. При цьому позивачем не наведено та матеріали справи не містять відомостей про те, у рахунок погашення яких саме платежів (основної суми кредиту, процентів чи неустойки) були зараховані зазначені кошти. Позивачем надано лише довідку-розрахунок із зазначенням сум заборгованості і періоду проведення нарахувань. Однак, детальний розрахунок, з якого можна було б встановити, на погашення яких виплат за договором зараховувались внесені відповідачем суми, у справі відсутній.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач є військовослужбовцем, а спірний кредитний договір не належить до винятків, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач не мав правових підстав нараховувати проценти за користування кредитом та неустойку, а кошти, сплачені відповідачем, підлягали зарахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту.

Суд зауважує, що загальна сума сплачених відповідачем коштів за договором становить 13 550 грн, тобто перевищує як основну суму кредиту за договором у розмірі 10 000 грн, так і заявлений до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту — 8 000 грн. Нарахування відсотків не було правомірним зважаючи на статус відповідача як військовослужбовця. Неустойки (пені підлягали автоматичному списанню в силу закону.

Відтак суд вважає, відповідачем за рахунок внесених ним платежів було повністю погашено боргові зобов?язання за кредитним договором.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст.11, 526, 610, 626, 627, 639, 1054 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення у повному обсязі складено 06 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій