Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №161/15260/26
Суддя: Камінська К. О.
Справа № 161/15260/26
Провадження № 1-кп/161/1357/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 06 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого – ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000780 від 14.05.2026, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ківерці, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 350 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2026 близько 22 год.27 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку №70 по вул. Гнідавській у м. Луцьку Волинської області, усвідомлюючи, що перед ним перебуває військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який був одягнений у військовий однострій із знаками розрізнення та виконував службові обов`язки, пов`язані із проведенням заходів оповіщення та мобілізації населення, діючи умисно, з метою перешкоджання законній службовій діяльності останнього, підійшов до службового автомобіля, у якому перебував ОСОБА_4 на водійському місці, після чого відчинив передні праві пасажирські двері автомобіля та застосував предмет, споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії, умисно розпиливши вказану речовину в область обличчя та тулуба потерпілого.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді токсичної дії на шкіру обличчя та шиї, які згідно з висновком експерта №286 від 15.05.2026 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі під час виконання нею службових обов`язків, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
06.08.2026 року, між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , було укладено угоду про примирення. Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_6 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому ОСОБА_6 буде призначено покарання за ч.2 ст.350 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим, віднесений до категорії не тяжких кримінальних правопорушень, шкода кримінальним правопорушенням відшкодована, та він примирився з потерпілим.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_4 цілком розуміють положення, передбачені ч.ч.4, 5 ст.474 КПК України про те, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Суд вважає, що вказане узгоджене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про примирення укладену 06.08.2026 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000780 від 14.05.2026 року.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Речові докази:
- чохол чорного кольору у якому наявний ніж із руків`ям світлого кольору з зеленими візерунками та перцевий балончик «Терен-4м» – знищити;
Арешти, які накладені ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2026 року та 21.05.2026 року на речі та предмети, скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua