Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №161/14094/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14094/26

Провадження № 3/161/3593/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 23 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку справу 161/14094/26 про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , працюючим у КП «ВОЦЕМДМК», громадянином України, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

23.07.2026 року на адресу суду з Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не визнав та категорично заперечив. Суду пояснив, що між ним та ОСОБА_2 склалися тривалі неприязні стосунки на підґрунті численних майнових спорів та ініційованих на їх підставі судових проваджень. ОСОБА_2 оспорює та заперечує його право власності та право користування нерухомим майном, яке є місцем проживання, а саме - АДРЕСА_1 . При цьому, спільна неповнолітня дочка – ОСОБА_3 внаслідок впливу ОСОБА_2 категорично налаштована проти нього. Зокрема вранці 20 червня 2026 року він спав після добового чергування. Пояснив, що за таких умов цілком природньо, що хвіртка на подвір`я та вхідні двері в будинок були зачинені, а телефонні дзвінки він не чув. Колишня дружина ОСОБА_2 , їх неповнолітня дочка ОСОБА_3 та подруга дочки ОСОБА_4 приїхали з Республіки Польща без попередження, тому він нікого не очікував, але при цьому і перешкод не чинив, та всі вони зайшли до помешкання. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одразу почали провокувати конфлікт, погрожувати викликом поліції за перешкоджання в доступі до житла. А в подальшому, ОСОБА_3 перебуваючи на кухні, дістала зі сміттєвого відра пакет зі сміттям, почала його розкидати. ОСОБА_1 стверджує, що єдині діяння, що були вчинені ним у відношенні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 була вимога припинити розкидати сміття, а після відсутності будь-якої реакції – він забрав в неї з рук пакет та викинув його в сміттєвий бак на вулиці. При цьому, жодних дій, які можливо було б кваліфікувати як вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру – він не вчиняв ні у відношенні ОСОБА_3 , ні у відношенні будь-кого з присутніх. Також пояснив, що з метою усунення можливостей провокацій з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та підтвердження відсутності будь-яких протиправних дій з його боку, ним у відкритий спосіб було встановлено відеоспостереження за місцем проживання. Однак, з ініціативи ОСОБА_2 воно було демонтовано.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, в тому числі компакт-диск з відеозаписами, наданий ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 208126 від 20 червня 2026 року, що 20 червня 2026 року, близько 07.02 годин, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , що виражалося у психологічному тиску та схопленні рукою за шию, що не призвело до спричинення тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та подію правопорушення загалом, суд звертає увагу на наступні обставини.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 з одного боку, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з іншого боку, надано взаємовиключні пояснення, згідно яких заперечується факт вчинення особисто ними будь-яких протиправних дій, та зазначається щодо вчинення протиправних дій у їх відношенні.

При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 не була безпосереднім свідком вчинення у відношенні ОСОБА_3 домашнього насильства фізичного характеру, та про дану подію їй відомо виключно зі слів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також суд звертає увагу на тривалі неприязні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок численних майнових спорів та ініційованих на їх підставі відкритих судових проваджень.

В свою чергу, неповнолітня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є близькими подругами, з огляду на спільне подорожування та можливість тривалого відвідування місця проживання одна одної.

Внаслідок чого, суд позбавлений можливості стверджувати, що пояснення ОСОБА_4 є повністю об`єктивними та безсторонніми.

За таких обставин, належним, достатнім та достовірним доказом для суду може бути відеозапис з місця події, на якому належним чином зафіксовані обставини порушення, що ставляться ОСОБА_1 у провину.

Суд звертає особливу увагу, що з письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожної зокрема, достовірно вбачається, що конфліктна ситуація з ОСОБА_1 нібито виникла одразу, ще до моменту, коли ОСОБА_1 відкрив хвіртку, а саме – останній нібито кричав, поводився агресивно, відмовлявся пустити їх до помешкання. В свою чергу, ОСОБА_2 наголосила, що викличе поліцію, однак, не встигла цього зробити.

За таких обставин, зазначені дії ОСОБА_1 об`єктивно могли бути зафіксовані сусідами, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за умови відчуття, як вони зазначали, небезпеки, хвилювання за свій стан та усвідомлюючи наявність конфлікту, мали реальну можливість зафіксувати протиправну поведінку ОСОБА_1 на відеозапис.

Також суд звертає увагу, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожна зокрема, зазначали про вчинення ОСОБА_1 у відношенні ОСОБА_3 домашнього насильства психологічного характеру у формі психологічного тиску. Однак, жодна з них не зазначила конкретних висловлювань або діянь ОСОБА_1 , які могли б бути ідентифіковані як домашнє насильство психологічного характеру, обмежившись загальними фразами.

В свою чергу, ймовірність широкого тлумачення поняття «психологічний тиск», за відсутності будь-яких конкретних відомостей щодо його форми, способу вчинення та доказів на його підтвердження не дає суду можливості дійти однозначного висновку про вчинення саме домашнього насильства.

Таким чином, суд констатує, що з обставин, викладених в заяві ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 :

-Вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства економічного характеру не підтвердилось безпосередньо поліцейськими Луцького РУП ГУНП у Волинській області;

-Вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру у відношенні неповнолітньої ОСОБА_3 зводиться до голослівних тверджень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення психологічного тиску без зазначення будь-яких конкретних відомостей щодо форми та способу вчинення такого тиску;

-Вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру у відношенні неповнолітньої ОСОБА_3 підтверджується виключно поясненнями самої ОСОБА_3 та її подруги ОСОБА_4 .

При цьому, з підстав, вищевстановлених судом, а саме – наявності неприязних стосунків між ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_3 , а також близькі дружні відносини неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд не може прийняти до уваги пояснення останніх як єдиний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому у провину. Зокрема, за відсутності інших об`єктивних доказів вчинення правопорушення та за умови категоричного заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також, з досліджених судом відеозаписів на компакт-диску, наданому ОСОБА_1 достовірно вбачається, що останні хоч і не містять відомостей щодо обставин правопорушення, що ставилось у провину ОСОБА_1 згідно протоколу серії ВБА № 208126 від 20 червня 2026 року та хронологічно стосуються інших подій, однак, приймаються судом до уваги як такі, що об`єктивно свідчать про:

-Наявність між неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок численних майнових спорів та ініційованих на їх підставі відкритих судових проваджень;

-Повідомлення ОСОБА_2 невстановленим особам відомостей щодо обставин та поведінки ОСОБА_1 , що об`єктивно не відповідають дійсності (а саме щодо стану житлового приміщення, який нібито істотно погіршений ОСОБА_1 );

-Схильність ОСОБА_2 трактувати звернення до органів Національної Поліції як засіб впливу на ОСОБА_1 при вирішення конфліктних ситуацій, не пов`язаних із вчиненням ним будь-яких протиправних дій.

А тому за таких обставин, за відсутності об`єктивних доказів, та приймаючи до уваги тривалі неприязні відносини, що виникли між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд взагалі позбавлений можливості встановити подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 173-2, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , працюючим у КП «ВОЦЕМДМК», громадянином України, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Ковтуненко