Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №154/1856/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1856/26

2/154/1296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кусік І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Тивонюк А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Закревський Ігор Васильович, до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адкокат Закревський І.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У позовній заяві покликається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нехвороща Володимир Володимирського району Волинської області помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , заповіту на належний йому житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , він не залишив, а тому після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно.

Зазначає, що ОСОБА_1 належить до першої черги спадкоємців за законом і має право на успадкування майна, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 вважає себе такою, що прийняла спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , так постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, доглядала за чоловіком, здійснила його поховання. Окрім цього, ОСОБА_1 після смерті свого покійного чоловіка ОСОБА_3 вже оформила на себе в порядку спадкування за законом деяке майно належне останньому, а саме земельну ділянку, площею 2.06 гектарів, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території бувшої Хмелівківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, і майновий пай. Окрім ОСОБА_1 , у покійного ОСОБА_3 є ще один спадкоємець першої черги за законом, це його син - ОСОБА_2 , однак останній у встановленому законом порядку відмовився від вказаної вище спадщини і на спадщину свого батька не претендує.

У даний час виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, однак через те, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, ОСОБА_1 у нотаріальній конторі у цьому відмовляють. Окрім цього, у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок, виданому 08 лютого 1993 року на підставі рішення виконкому Володимир - Волинської міської ради Волинської області від 18 жовтня 1989 року за № 338, на ім`я ОСОБА_4 , неправильно зазначено прізвище та по батькові останнього, замість " ОСОБА_5 ", як зазначається у свідоцтві про смерть останнього, вказано " ОСОБА_6 ", і замість " ОСОБА_7 ", як зазначається у свідоцтві про смерть останнього, вказано " ОСОБА_8 ". Тому вона змушена звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту належності вказаного вище правовстановлюючого документа ОСОБА_3 .

Просить встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа - свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 08 лютого 1993 року на підставі рішення виконкому Володимир - Волинської міської ради Волинської області від 18 жовтня 1989 року за № 338, на ім`я ОСОБА_4 . Окрім того, просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії суду під час судового розгляду:

18 травня 2026 року ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області Кусік І.В. даний позов прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 у підготовче судове засідання не з`явилися, від її представника адвоката Закревського І.В. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, однак подав заяву про визнання позову та просив розглянути справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, з урахуванням безумовного визнання позову, суд, з урахуванням вимог ст. 200 ЦПК України, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю і рішення у справі можливо ухвалити на стадії підготовчого розгляду справи.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини:

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 08 лютого 1993 року на підставі рішення виконкому Володимир - Волинської міської ради Волинської області від 18 жовтня 1989 року за № 338, вбачається, що ОСОБА_4 належить жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

З повідомлення КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради № 1904/02-01/2-25 від 04.11.2025 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_10 згідно Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 08 лютого 1993 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, видане 08 лютого 1993 року на підставі рішення виконкому Володимир - Волинської міської ради Волинської області від 18 жовтня 1989 року за № 338, на ім`я ОСОБА_10 , необхідне позивачу для оформлення спадкових прав.

З Будинкової книги для прописки громадян за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що власником будинку є ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 стверджується, що позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З копії будинкової книги за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована і проживала разом з ним за вказаною адресою.

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку, майновий пай та грошові заощадження.

На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 діяв Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тому при вирішенні даного позову слід застосовувати норми даного Кодексу.

Статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 527 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У силу ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Із роз`яснення Володимирської державної нотаріальної контори № 711/01-16 від 31.07.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки нею не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно, та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) дружина покійного ОСОБА_3 ОСОБА_1 вступила в управління та володіння належним йому майном, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, зокрема і належні йому земельні ділянки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

На даний час позивачем надано суду роз`яснення нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, копію Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, копію технічного паспорта, інші документи, з яких вбачається, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло право власності на житловий будинок, і відповідно позивач, як єдиний спадкоємець, що претендує на майно, має право на спадкування даного майна, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12,133,141, 142, 244 246, 247, 258, 259 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1223, 1265, 1268, 1270, 1273 ЦК України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа - свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 08 лютого 1993 року на підставі рішення виконкому Володимир - Волинської міської ради Волинської області від 18 жовтня 1989 року за № 338, на ім`я ОСОБА_10 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Ірина КУСІК